22 Лютого 2021 08:19

Наука проти пандемії: як українські науковці допомагають передбачати і долати наслідки COVID-19

Навесні 2020 року неймовірні новини йшли одна за одною: “ЄС закриває кордони”, “Літак до Лондона, розвернувся в повітрі й повернувся до міста вильоту”, “В Україні припиняються пасажирські перевезення”, “В Києві зупиняється метро”.  Закриваються заклади харчування, готелі, туристичні агенції,  кінотеатри, перукарні, спортзали…   Країна разом з усією планетою “стає на паузу”.

          Науковці Сумського державного університету у перші дні пандемії вирішують: потрібно надати органам влади усіх рівнів можливість ухвалювати рішення на основі наукових даних, прорахувати закономірності, передбачити наслідки локдауну. Відкладають усі інші проєкти і беруться до роботи. Так з’являється проєкт “Економіко-математичне моделювання та прогнозування впливу COVID-19 на розвиток України у загальнонаціональному та регіональному контекстах: фактори громадського здоров’я та соціо-еколого-економічні детермінанти». У вересні 2020 року проєкт (за найвищими рейтинговими балами!) перемагає в конкурсі “Наука для безпеки людини та суспільства” Національного фонду досліджень України і отримує фінансування у сумі 300 тисяч гривень.

Запитуємо в керівника проєкту, директора Навчально-наукового інституту бізнесу, економіки та менеджменту  імені Олега Балацького Сумського державного університету Тетяни Васильєвої: чому вирішили подаватися саме на короткостроковий конкурс? А також: чи складно було перемогти і з чого починали роботу?

– У більш довгострокових проєктах більші бюджети і можливості, – каже Тетяна Анатоліївна. – Але ми вирішили, що дослідження потрібно провести максимально оперативно, адже відповіді на запитання щодо доцільності карантинних обмежень та прогнози щодо впливу локдауну на економіку потрібні уряду та органам місцевого самоврядування якнайшвидше. До речі, коли подавали проєкт, думали, що маємо близько року на його реалізацію. Але часові рамки “звузили” до трьох місяців, тому ми поставили “на стоп” усі інші питання і зосередилися саме на цьому дослідженні.

          Don’t panic!

Тетяна Васильєва розповідає: у березні 2020 на Сумщині випадків захворювання на Covid-19 було дуже мало, але карантин у області був такий же жорсткий, як і в усій країні. Малий бізнес опинився на межі банкрутства (втрати для економіки країни, області та  окремих родин були величезними). І науковці почали рахувати: чи можна робити обмеження диференційовано, в одних областях запроваджувати жорсткий карантин, а в інших м’якший?

Крім того, у перші місяці пандемії ніхто не розумів: чому  захворюваність і смертність в одних регіонах є однією, в інших – іншою. Міграція спостерігалася в багатьох областях, люди їздили на заробітки і з заходу країни, і зі сходу. Статистика швидко змінювалася: спочатку найбільше випадків було в західних областях, пізніше “коронавірсну естафету” підхопили Харківщина та Сумщина.  Науковці вирішили дослідити: можливо, в історії кожного регіону в ретроспективі (тобто багато років тому) сформувалися певні причини, чому люди хворіють більше чи менше.  І об’єктивно прорахувати, як впливають на ріст захворювання екологія, міграційні процеси, рівень економічного розвитку (коли люди можуть дозволити собі профілактику та інше) тощо. А також виявити, чи є в регіонах захворювання, які, “накладаючись” на коронавірус, погіршують перебіг хвороби.

Потрібно було оперативно провести величезний масив обрахунків.  Науковці проаналізували патерни громадського здоров’я більш ніж за двадцятьма основними класами хвороб, а також багатьма соціальними, економічними та екологічними детермінантами.  На основі  просторових нелінійних моделей вони побудували «ретроспективні портрети» вразливості кожного регіону України до COVID-19.

          “Портрет” економіки за допомогою нейромереж

У національному контексті вчені досліджувати інші проблеми.  Аналізували зменшення обсягів ВВП за підсумками перших місяців локдауну, стрімке падіння цифр зайнятості населення. Прагнули зрозуміти, як би розвивалася економіка, якщо б не було “зрівнялівки”  карантинних обмежень.

– Ми побудували нейронні мережі (з урахуванням можливості їх «самонавчання» та покрокового «покращення»), змоделювали залежності рівнів ВВП та безробіття від більш ніж шістдесяти індикаторів соціального та економічного розвитку України протягом двох часових проміжків: за 2010-й рік (тобто задовго до початку  пандемії) та 2020-й, – пояснює пані Тетяна. – Якщо говорити просто, то вийшли дві “криві” розвитку економіки, розрив між якими був величезним…

          Сценарії майбутнього

Остання частина проєкту – спроба спрогнозувати, як вплинуть на економіку наступні локдауни, в які цифри обійдуться наступні хвилі пандемії?

– Ми здійснили системно-динамічне імітаційне моделювання, проаналізували слабкі місця кожного регіону,  склали сценарії розвитку економіки при різних термінах карантину (а також жорсткості, регіональній прив’язці тощо), – зазначає співрозмовниця. – А головне –  надали чіткі рекомендації, як діяти в тому чи іншому випадку.

Аналітичні довідки направили до всіх міністерств і відомств, які ухвалюють рішення щодо локдауну.  Науковці сподіваються, що їхнє дослідження стане в пригоді й допоможе ухвалювати обгрунтовані рішення (адже коронавірус і не думає “відступати”!). А також  розширить уявлення про способи постпандемічного відновлення економіки.

Один з найважливіших висновків: рішення про “призупинку” роботи закладів у кожному регіоні має ухвалюватися диференційовано і дуже зважено.

          Коли за справу беруться майстри

Дослідження науковців з Сумського державного університету  стало одним з перших (і в нашій країні, і загалом у світі), у якому було ґрунтовно проаналізовано  вплив пандемії на економіку на добробут людей та складено чіткі рекомендації органам влади. Вчені зібрали показники з усіх регіонів країни, проаналізували основні класи захворювань та економічні показники, побудували складні нейромережеві моделі.

Це стало можливим завдяки рівню кваліфікації команди: у ній працювали вісім докторів наук: експерти з соціо-еколого-економічного розвитку,   соціальної медицини та громадського здоров’я,  дослідники у галузі економічної кібернетики та економіко-математичного моделювання.

– У нашій команді є експерт, який очолює Національний контактний центр програми ЄС з наукових досліджень та інновацій “Горизонт-2020” (нині – “Горизонт Європа”), є спеціаліст з громадського здоров’я, – з гордістю каже Тетяна Анатоліївна. – У скарбниці попередніх досягнень учених близько 230 публікацій, що індексуються базами даних Scopus та Web of Science, понад сто монографій, більше шістдесяти зарубіжних стажувань. Сумарний індекс Гірша науковців за базою Scopus становить понад 65! До речі, хоча всі члени команди – доктори наук, деяким з них ще не виповнилося й сорока років.

Запитую у пані Тетяни: що б вона порадила дослідникам, які сьогодні тільки планують подавати проєкт на конкурс НФДУ (і, можливо, вагаються)?

Дослідниця відповіла: порадила б тверезо оцінити важливість ідеї. Конкуренція в конкурсі “Наука для безпеки людини та суспільства” була дуже висока, відбір – жорсткий, перемогли проєкти, які  важливі для національної безпеки.  А ще порадила не боятися запитувати, якщо якась процедура конкурсу здається незрозумілою.

– Ми вдячні науковцям НФДУ, вони постійно були “на зв’язку”,  консультували,  – додає Тетяна Анатоліївна.  – Дуже добре, що в Україні є такий інструмент для фінансування науки!

Світлана ГАЛАТА

Інші новини

18 Квітня 2024

Відбулась спільна зустріч MSCA4Ukraine

Сьогодні, 18 квітня 2024 року, відбулась спільна зустріч Координаційного консорціуму, Європейської Комісії (DG EAC, REA) та Консультативної ради програм

17 Квітня 2024

Підписано Меморандум про співпрацю між Національним фондом досліджень України та Національною академією правових наук України

17 квітня 2024 року відбулося підписання Меморандуму про співпрацю між Національним фондом досліджень України та Національною академією правових наук Ук

Можливості фінансування в новому конкурсі ERA 2024: Інформаційний день WIDERA

Цей інформаційний день має на меті проінформувати потенційних заявників про нові теми конкурсів ERA в рамках Робочої програми WIDERA на 2023-2025 роки.

16 Квітня 2024

Ідентифікаційний комітет Національного фонду досліджень України оголошує конкурс щодо обрання членів Наукової ради Національного фонду досліджень України

Ідентифікаційний комітет Національного фонду досліджень України (далі – Ідентифікаційний комітет) відповідно до статті 54 Закону України «Про науков

08 Квітня 2024

Українські мігранти на ринку праці ЄС: що змінилося за час війни?

Нещодавно 13 українських учених приєдналися до проєктів, які започаткували наукові команди з Нідерландів. Науковці перемогли у «Конкурсному відборі на д