У перші тижні повномасштабного вторгнення російських військ в Україну Швейцарський національний науковий фонд (SNSF) одним з перших підтримав українських дослідників. Учені з України отримали можливість працювати в наукових установах країни й долучитися до проєктів, які фінансував SNSF. Це була значна і дуже важлива підтримка.
Але SNSF не обмежився тільки цим. Влітку 2022 року Швейцарський національний науковий фонд і Національний фонд досліджень України домовилися про поглиблення співпраці між установами і проведення спільного конкурсу. Конкурс було проведено і команди-переможці вже отримують фінансування.
Про мотивацію підтримати українських науковців, про те, чим важлива співпраця з дослідниками з України для вчених зі Швейцарії, та про перспективи подальшої співпраці ми запитали у директорки SNSF Ангеліки КАЛЬТ.
Ангеліка КАЛЬТ очолює SNSF з 2016 року. Фонд фінансує найрізноманітніші дослідження, від хімії до медицини й соціології. У інтерв’ю швейцарському виданню Le Temps доктор Кальт зазначила, що парламентарям, які ухвалюють рішення про фінансування, потрібно постійно пояснювати про переваги досліджень, які впливають на всі сфери життя. Вона переконана, що «експлуатація сірої речовини є фундаментальною в країні, яка не має ані золота, ані нафти».
– У жовтні 2023 року Національний фонд досліджень України (НФДУ) спільно зі Швейцарським національним науковим фондом (SNSF) оголосили про початок конкурсу спільних дослідницьких проєктів. Докторе Кальт, з чого розпочався цей конкурс? Як і коли виникла ідея підтримати дослідників, які працюють в Україні?
– Першою реакцією SNSF було надати негайну допомогу українським дослідникам, – для задоволення найнагальніших потреб. З початку повномасштабного вторгнення SNSF підтримав близько ста українських дослідників, ці науковці продовжили свої дослідження у Швейцарії. Однак незабаром стало зрозуміло, що, незважаючи на екстремальні умови, наука, дослідження та інновації в Україні продовжуються. Тому ми вирішили підтримати також дослідників, які залишилися в Україні, і які сміливо й рішуче працюють у своїх установах.
– У березні 2022 року SNSF опублікував заяву, в якій рішуче засудив вторгнення росії в Україну. Якими Ви пам’ятаєте перші дні повномасштабного вторгнення? Що Ви тоді відчували?
– Російське вторгнення стало кричущим порушенням норм міжнародного права та гуманітарною катастрофою. Звісно, я була шокована.
Ми в SNSF солідарні з українським народом та його дослідницькими спільнотами. В екосистемі науки, досліджень та інновацій є відчуття єдності й відповідальності. Тому SNSF намагався діяти швидко і запровадив дві спеціальні програми для українських дослідників. Фонд виділив надзвичайний бюджет у розмірі 9,5 млн швейцарських франків для програми Scholar at Risk (SAR), що дозволило без зволікань прийняти понад шістдесят українських науковців у майже двадцяти швейцарських установах. SNSF також надав додаткові субсидії у розмірі 4,5 млн швейцарських франків. Ці кошти виділено для підтримки близько сорока українських вчених у проєктах, які вже фінансуються SNSF.
– Конкурс «Спільні українсько-швейцарські проєкти з виконання наукових досліджень: Конкурс проєктів 2023» був першим в історії SNSF, який фінансував роботу дослідників з іншої країни, що працюють за межами Швейцарії. Чому було зроблено цей виняток?
– SNSF має кілька інструментів фінансування, деякі з яких дозволяють фінансувати дослідників за кордоном на індивідуальній основі. У нас немає спеціального бюджету для посилення співпраці з конкретною країною. Саме тому SNSF обрав двосторонні програми Швейцарської Конфедерації, які контролюються Державним секретаріатом з питань освіти, досліджень та інновацій (SERI). У рамках цих програм кожна країна має фінансувати свою частку спільних проєктів. Більше того, двосторонні програми повинні заохочувати лише позаєвропейську співпрацю. Однак, зважаючи на дуже складну ситуацію з дослідженнями в Україні, яка виникла через російське вторгнення, SERI зробив подвійний виняток з правил, що регулюють двосторонні програми.
– На двосторонній українсько-швейцарський конкурс було подано понад сто заявок. Після розгляду цих проєктів SNSF вирішив збільшити бюджет конкурсу та профінансувати роботу двадцяти команд, хоча на старті перемовин було передбачено фінансування близько десяти спільних проєктів. Хто був ініціатором фінансування більшої кількості проєктів? Як було ухвалено рішення про збільшення бюджету?
– На двосторонній конкурс було подано дуже багато заявок, це значить, що співпраця між дослідницькими спільнотами в Україні та Швейцарії справді важлива. Початковий бюджет планувався для фінансування близько 15 проєктів, але оцінювання показало, що якість більшості заявок дуже висока.
Наприкінці процесу оцінювання SNSF запропонував SERI три варіанти: фінансувати 15 проєктів, як було заплановано спочатку (5,6 млн швейцарських франків), 18 проєктів (6,8 млн швейцарських франків), або – 20 проєктів (7,6 млн швейцарських франків). У липні 2024 року SERI затвердив варіант з 20 проєктів. Звісно, збільшення бюджету конкурсу було не лише фінансовим рішенням, але й визнанням величезних зусиль, докладених дослідницькими командами.
– Тематика проєктів-переможців дуже широка – від вивчення фізики елементарних частинок, компактних галактик, хвороби Альцгеймера до дослідження змін рослинного покриву під час бойових дій. Над проєктами працюють команди з прифронтових міст Харкова та Сум (ці міста вдень і вночі обстрілюють росіяни керованими бомбами, ракетами та безпілотниками), а також з Києва, Львова, Ужгорода та інших міст України. Докторе Кальт, які у Вас враження від проєктів і роботи цих команд?
– Перш за все, я захоплююся українськими вченими. Це свідчить про неймовірну стійкість українців у психологічно та матеріально складних умовах. Навіть загроза життю через російські обстріли та атаки не може завадити дослідникам виконувати свою роботу.
Ми також вражені різноманітністю тем досліджень, що свідчить про багатство українського наукового ландшафту.
– Підтримка SNSF є надзвичайно важливою для українських дослідників. Завдяки швейцарському фінансуванню наші науковці зможуть виконувати дослідження, на які в умовах війни в бюджеті України бракує коштів. Співпраця зі швейцарськими дослідниками також сприятиме розширенню наукових контактів та створенню дослідницької мережі. Все це підвищує стійкість команд і дослідницьких установ, а в деяких випадках допомагає людям залишитися у науці. Докторе Кальт, а що отримує швейцарська дослідницька спільнота від співпраці з українськими дослідниками?
– Дослідження є спільною та глобальною справою. Саме тому міжнародна співпраця була і залишатиметься найважливішою для Швейцарії й SNSF. У спільному конкурсі ми побачили, що Україна має сильні наукові традиції в галузі фізики та математики. Це створює великі можливості для революційних відкриттів та інновацій, а також дозволяє розвивати співпрацю в інших галузях.
– SNSF працює з 1952 року, і за цей час пройшов довгий шлях. Під Вашим керівництвом Фонд працював над підвищенням якості досліджень, розробляв нові методи оцінки, удосконалював схеми фінансування тощо. НФДУ – молода установа, яка працює лише шість років, три з яких – в умовах війни. Докторе Кальт, як дослідник і директор SNSF, які поради Ви б дали українському Фонду щодо залучення фінансування, підтримки молодих учених і дослідниць, а також щодо максимізації користі для науковців і країни?
– SNSF ніколи не доводилося працювати в обставинах, які зараз переживає НФДУ, тому ми не можемо дати жодних порад… Ми вважаємо, що ви робите чудову роботу.
Як загальну пораду в мирний час, ми рекомендуємо надавати перевагу відкритому підходу до фінансування «знизу вгору», що ґрунтується на допитливості. І уникати тематичного чи місійного підходу «згори-вниз».
Наш досвід показує, що надання дослідникам можливості самостійно обирати теми досліджень сприяє досягненню чудових результатів, які допомагають підвищити інноваційний потенціал країни. Ми також вважаємо, що наші інструменти фінансування кар’єри дають корисні кар’єрні поштовхи для молодих дослідників та допомагають залучати таланти.
Наше дослідження кар’єрних траєкторій показує, що переважна більшість молодих дослідників, яких ми підтримали, згодом зробили важливі кар’єрні кроки в науці – як у державному, так і в приватному секторі.
– Якою SNSF хотів би бачити подальшу співпрацю з українською науковою спільнотою? Які потреби і проблеми могла б розв’язати ця співпраця?
– Підтримка України відповідає прагненню Швейцарії сприяти миру, інноваціям та прогресу через міжнародне партнерство. Саме тому наукові зв’язки між нашими країнами можуть тільки зміцнюватися. Ми з нетерпінням чекаємо на результати проєктів, які фінансуємо. Ця інформація допоможе зрозуміти, як якнайкраще продовжити співпрацю між SNSF та НФДУ.
Також ми вважаємо, що найважливішим питанням є повернення науковців в Україну. Потрібні будуть колективні зусилля, щоб це відбулося за найкращих можливих умов.
Розпитувала Світлана ГАЛАТА