Команда вчених досліджує перспективну молекулу для нових ліків
Неконтрольоване використання антибіотиків в останні десятиріччя привело до появи величезної кількості резистентних бактерій. Інакше кажучи, людство може опинитися перед викликом, коли антибіотики перестануть діяти. Щоб не опинитися у «новому середньовіччі», потрібен комплекс заходів, зокрема, розробка ліків нового покоління. Шлях до розробки нових ліків може зайняти роки, але важливо зробити перший крок на цьому шляху.
Першим кроком до вивчення перспективної молекули, яка у майбутньому може стати основою нових ліків, є проєкт «Антибіотики наступного покоління, спрямовані проти грамнегативних патогенів». Проєкт переміг у «Конкурсному відборі на додаткові грантові можливості Нідерландської дослідницької ради (NWO) для українських вчених: Партнерська ініціатива NWO-НФДУ 2023».
Запитуємо у автора проєкту української частини, завідувача відділу медичної хімії Інституту органічної хімії НАН України, професора кафедри супромолекулярної хімії Інституту високих технологій КНУ імені Тараса Шевченка Дмитра Волочнюка: яку молекулу він досліджує, і який результат хоче отримати?
«Нещодавно в одній з європейських «бібліотек» сполук була знайдена молекула «Hit». Що це за сполука – поки що таємниця, детальніше розкажу після закінчення проєкту і опублікування статті, – відповів пан Дмитро. – За попередніми даними, нова молекула може конкурувати з доклінічними сполуками кращих світових фармацевтичних кампаній!».
В рамках проєкту науковці переконаються, що молекула справді перспективна і її можна модифікувати.
Нова сполука, за словами вченого, має так звані хіральні центри. Ці центри однакові за порядком з’єднання атомів, але відрізняються, як дзеркальні відбиття. Один з них може бути корисним, а інший – шкідливим.
«Ми перевіримо, чи «працює» молекула, як взаємодіє з патогенними бактеріями, – зазначив керівник проєкту. – Потім, під час другого етапу проєкту, спробуємо синтезувати хіральні аналоги сполуки і знайти більш активні молекули».
Щоб довести сполуку до передклінічних випробувань, потрібно виконати складу й копітку роботу.
«Великі фармацевтичні кампанії прагнуть розробляти ліки, які потрібні пацієнтам щодня, – при серцевих, нейродегенеративних, онкологічних захворюваннях, – пояснив Дмитро Волочнюк. – Кошторис розробки будь-якого нового лікарського засобу величезний. І, на жаль, антибіотики для цих компаній не дуже цікаві».
Саме тому важливо залучати до розробки інноваційних антибактеріальних засобів академічну спільноту. За кошти грантового фінансування вчені можуть виконати «стартові» дослідження для відкриття нових механізмів боротьби з патогенами. «Окрім того, результати цього дослідження можна буде опублікувати, – наголосив науковець. – У інших, комерційних проєктах, це далеко не завжди можливо».
Щоб взяти участь у конкурсі, українські науковці мали знайти партнерів з Нідерландів, проєкти яких уже фінансує NWO. Цікавимося: чи складно було знайти таких партнерів?
«Нідерландські колеги самі мене знайшли, – усміхається співрозмовник. – Ми давно співпрацюємо з Лейденським університетом, нещодавно один з моїх студентів вступив у аспірантуру до Натаніеля Мартіна. Доктор Мартін є керівником проєкту, до якого я приєднався. Науковий світ дуже тісний».
Проєкт, який виконують учені з Нідердандів, розробляє методологію біохімічного скринінгу поведінки патогенних бактерій у присутності зовнішніх хімічних молекул. Приєднання українського вченого команда зустріла з радістю, адже Дмитро Волочнюк має величезний досвід хімічних сервісів на ранніх стадіях розробки лікарських засобів. Окрім того, він давно співпрацює з НВП «Єнамін» і НВП «Укроргсинтез» і може використовувати для досліджень надсучасне обладнання цих компаній.
«Вдячний НФДУ за можливість долучитися до проєкту нідерландських учених, – додав пан Дмитро. – Нідерландська команда – дуже фахова. Це одна з кращих команд у Європі, яка займається дослідженнями на межі сучасної біології та хімії. Без цього фінансування наше дослідження довелося б відкласти до кращих часів…».
Результати, які планують отримати вчені, можна буде розвинути в наступних проєктах. Зокрема, науковці вже сьогодні «придивляються» до конкурсів «Горизонт Європа», де дослідження, спрямовані на створення нових ліків, отримують дуже суттєве фінансування.
Світлана ГАЛАТА
