12 листопада 2025 року Національний фонд досліджень України провів інформаційний захід «Дослідження та інновації як драйвер інтеграції України до світового дослідницького простору». Подія була присвячена Всесвітньому дню науки в ім’я миру та розвитку.

Один з головних меседжів зустрічі – «двері» європейських і українських програм грантової підтримки для українських учених та інноваторів відкрито, і найактивніші дослідники вже мають досвід отримання грантів й упровадження результатів наукових досліджень у реальному секторі економіки. Ці першопрохідці приїхали на зустріч, щоб поділитися з колегами результатами своїх досліджень та новими можливостями, які відкрилися під час реалізації проєктів. Послухати історії тих, кому вдалося досягти успіху, і поставити безліч запитань під час неофіційного спілкування зібралися науковці з різних міст України — Харкова, Сум, Львова, Одеси, Вінниці, Дніпра та інших.

Учасників зустрічі привітали зі святом представники Уряду України, Верховної Ради України та  Європейського Союзу: заступник міністра освіти і науки України Денис КУРБАТОВ, голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій БАБАК, керівниця відділу RTD 03 міжнародного співробітництва Європи та Америки Європейської комісії Кароль МАНСЕЛЬ-БЛАНШАР, генеральна секретарка асоціації Science Europe Лідія БОРРЕЛЬ-ДАМІАН, експерт з політичних питань у галузі науки та інновацій Представництва ЄС в Україні Єгор ПИВОВАРОВ.

Денис КУРБАТОВ, зокрема, зазначив, що Всесвітній день науки – гарна нагода подивитись, як змінюється система підтримки досліджень в Україні. «Ми поступово переходимо від хаотичних рішень до прогнозованої державної політики у сфері науки та інновацій, – наголосив пан Денис. – Це означає, що є план, є інструменти, є сталі правила гри. Ми рухаємося до того, щоб результати досліджень було впроваджено у бізнесі, технологіях, регіональному розвитку».

Представники ЄЄ відзначили стійкість українських учених, і запевнили, що готові й надалі підтримувати інтеграцію України до світового дослідницького простору. «Ми зацікавлені, щоб українська наука й інновації розвивалися, а Україна ставала сильнішою», – запевнила Кароль МАНСЕЛЬ-БЛАНШАР. – Саме тому ЄС продовжує робити конкретні кроки, щоб підтримати українську наукову спільноту конкретними діями, конкретними грошима, конкретними програмами».

Співпраця «через кордони» стає можливою завдяки довірі і, в першу чергу, завдяки довірі до науки. Ця довіра формується завдяки принципам відкритої науки, етики, доброчесності, рівності, інклюзії, академічної свободи. «Українські дослідники щодня демонструють надзвичайну стійкість, підтримують досконалість та інновації, – наголосила Лідія БОРРЕЛЬ-ДАМІАН. – Ми вітаємо ваші зусилля та хочемо сказати: будь ласка, продовжуйте. Ми знаємо, що це важко…».

Також до присутніх з вітальним словом звернулася  голова Наукового комітету Національної ради України з питань науки та технологій Олександра АНТОНЮК. Вона наголосила, що, якщо не розвивати науку, «не буде ні ракет для захисту країни, ні нових ліків». І саме принципи конкурсного відбору і незалежної експертизи, якими керується Національний фонд досліджень України, дають можливість фінансувати кращих, розвивати наукову спільноту.

На думку Олександри АНТОНЮК, знаковим є те, що Офіс Горизонт Європа в Україні створено на базі Національного фонд досліджень України. Завдяки цьому українські науковці можуть створювати якісніші заявки і мають більше шансів перемогти.

Олександра Вікторівна також звернула увагу присутніх, що розділ 25 «Наука та дослідження» європейського законодавства найменш зарегульований, а наука є найбільш автономною галуззю. «Незалежність наукових досліджень, повага до вченого – це те, над чим ми маємо всі разом працювати. Хочу побажати, щоб ми кожного дня відчували повагу з боку держави і суспільства. І щоб ми гідно несли звання українського науковця», – додала вона.

Також під час заходу учасники розповіли, як відбувається інтеграція України до Європейського та глобального дослідницьких просторів  та співпраця в межах європейських програм. Єва КОСІНСЬКА-ЛАНГЕ, спеціалістка з питань політики Генерального директорату з досліджень та інновацій, Європейської інноваційної ради (RTD A3) Європейської комісії презентувала можливості для українських дослідників та підприємців у ініціативах Європейської інноваційної ради, а Тобіас ШТЮДЕМАНН, директор Представництва Вільного університету Берліна у Східній Європі розповів про розумне міжнародне партнерство та як «подавати власні сильні сторони з огляду на переваги інших».

Також Джанка МАТРАЙ, спеціалістка з питань науки Виконавчої агенції Європейської дослідницької ради проінформувала учасників зустрічі про інструменти підтримки в рамках конкурсів Європейської дослідницької ради, про схеми фінансування, останні нововведення і додаткові програми підтримки у рамках ERC.

З величезним інтересом присутні слухали й історії успіху українських дослідників, що стали переможцями конкурсів НФДУ та європейських програм.

Ольга ЗВІРКО, завідувачка відділу діагностики корозійно-водневої деградації матеріалів Фізико-механічного інституту імені Г. В. Карпенка НАН України розповіла про перспективи перепрофілювання газотранспортної мережі для водню у зеленій реконструкції України. За грантової підтримки НФДУ її команда провела дослідження та встановила, за яких умов можна безпечно транспортувати водень вітчизняними трубопроводами (проєкт «Розроблення методології оцінювання роботоздатності існуючих газопроводів для підвищення стійкості функціонування енергетичної системи України при транспортуванні зеленого водню», конкурс «Наука для відбудови України у воєнний та повоєнний періоди»).

Михайло СЛИВКА, професор кафедри органічної хімії Ужгородського національного університету розповів про шляхи створення та перспективи гібридних матеріалів. Його команда створила цінні матеріали з прогнозованими властивостями для потреб медицини й енергетики (проєкт «Стратегія спрямованого синтезу функціональних халькогенгалогенідних матеріалів для потреб медицини й енергетики», конкурс  «Передова наука в Україні»).

Свої дослідження представили й переможці Програми «Горизонт Європа».

Стефан ЗАЙЧЕНКО, професор кафедри автоматизації електротехнічних та мехатронних комплексів Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» розповів про шлях українських міст до кліматичної нейтральності разом із Європою (проєкт U_CAN), а Роман ЯЦИШИН, ректор Івано-Франківського національного медичного університету та Христина ЛЕСІВ, керівниця відділу міжнародних зв’язків університету – про історію успіху в проєкті UNCAN-CONNECT. «На шляху до успіху не можна стояти на місці, – наголосила пані Христина. – Потрібно навчатися, освоювати європейські практики, бути активними».

Підсумувала зустріч виконавча директорка НФДУ Ольга ПОЛОЦЬКА, яка закликала учасників стежити за оголошеннями Фонду, подаватися на конкурси, долучатися до роботи комісій конкурсів оцінювання заявок.

«Добігає кінця календарний рік, ми всі очікуємо на новий грантовий сезон, – зазначила вона. – І якщо в попередні роки Фонд оголошував максимум три конкурси на рік, то вже цього року їх було сім. А наступного року ми плануємо десять конкурсів».

Ольга Олександрівна повідомила, що значно збільшиться обсяг грантів для молодих вчених, зокрема Конкурсів наукових робіт на одержання грантів Президента України молодим вченим та докторам наук та Щорічного конкурсу на присудження Премії Верховної Ради України молодим ученим. Це рішення стало результатом системної спільної роботи Фонду та Міністерства освіти і науки України. Крім того, будуть оголошені конкурси передових фундаментальних досліджень із належним фінансуванням, прикладних проривних досліджень, а також індивідуальних грантів.

Також найближчим часом Фонд планує оголосити спільний конкурс з Дослідницькою радою Норвегії (RCN), присвячений темі ментального здоров’я і – великий конкурс в рамках проєкту LUKE («Приєднання України до Європейського дослідницького простору – платформа спільного фінансування та розбудови потенціалу для посиленої науково-дослідницької та інноваційної співпраці». «Такий конкурс – перший у історії роботи Фонду. Ми ще дуже молода інституція, і в нас багато чого відбувається вперше,  – з усмішкою додала Ольга Олександрівна. – Впевнена, що під час нашої наступної зустрічі у вас буде багато нових переможних історій. Успіху!».

Під час заходу було забезпечено синхронний переклад. Відеозапис події доступний англійською, українською та мовою оригіналу.

 

Підготувала Світлана ГАЛАТА