До Дня науки в Україні Національний фонд досліджень України провів інформаційний захід «Інтеграція України до світового дослідницького простору». Захід було проведено в рамках проєкту HEOinUA – 101132682 «Офіс Горизонт Європа в Україні як ключовий національний контактний пункт (НКП)», який фінансується Європейською комісією.
У дискусії, присвяченій питанням фінансування науки; адвокації інтересів науковців в Україні та за кордоном; впізнаваності вчених у світовому науковому просторі, а також грантових можливостей для дослідників, взяли участь науковці, інноватори, представники уряду, Верховної Ради, бізнесу, наукових фондів та організацій з України та інших країн.
Під час вітальних слів та панельних дискусій учасники події розповіли, зокрема, про успіхи й проблеми на шляху інтеграції України до світового дослідницького простору.
Про те, що фінансування інноваційної і наукової діяльності не повною мірою задовольняє потреби дослідників, говорив, зокрема, заступник міністра освіти і науки Денис Курбатов. «Попри те, що у 2024 році фінансування було збільшено на 20 відсотків, відсоток ВВП на дослідження не перевищує 0,4 відсотки. Це майже у 5 разів менше за європейські показники», – зазначив Денис Ігорович.
Як наголосив заступник міністра, війна стала каталізатором співробітництва зі світовою науковою спільнотою. На сьогодні Україна виконала основні рекомендації Європейської комісії щодо сектору науки і інновацій. Зокрема, створено й ефективно працює «Офіс Горизонт Європа в Україні» на базі НФДУ, працюють комітети, відповідальні за моніторинг виконання Рамкової програми, розроблена нормативна база щодо створення національних контактних пунктів.
«Євроінтеграція – це виклик для України, адже вона передбачає фундаментальні зміни в освіті, науці, інноваціях, бізнесі. Це нова логіка підготовки кадрів, функціонування державної влади, наукових установ, університетів, взаємодії з громадським сектором і суспільством, – зазначив Денис Курбатов.
Про те, що інтеграція до Європейського дослідницького простору важлива не тільки для України, а й для ЄС, говорила керівниця відділу Європейської політики сусідства Генерального директорату з досліджень та інновацій Європейської комісії Сілвіа Божінова. Вона наголосила, що українські вчені нині стикаються з величезними викликами і, попри це, виконують надважливі дослідження світового рівня. Співпраця з українськими дослідниками – в інтересах усієї дослідницької спільноти світу.
Народний депутат, член комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, голова підкомітету з питань європейської інтеграції Роман Грищук звернув увагу присутніх, що інтеграція українських вчених до Європейського дослідницького простору вже триває. Українські вчені виконують спільні проєкти з європейськими колегами і вже є частиною європейської наукової спільноти. «Визнання цього на офіційному рівні – просто питання часу, – зазначив пан Роман. – Ми йдемо в ЄС, Україна буде в ЄС. А вчені будуть в Євросоюзі трішки швидше».
Про цифрові рішення, важливі для європейської інтеграції України, розповіла директорка директорату європейської та євроатлантичної інтеграції Міністерства цифрової трансформації Ольга Кревська. «Україну називають «європейським тигром» цифрової трансформації», – зазначила доповідачка. – Українці мають можливість отримати понад сто державних послуг на порталі «Дія», зокрема, за лічені хвилини зареєструвати бізнес».
Ольга Кревська нагадала, що ще в 2022 році Україна приєдналася до європейської програми «Цифрова Європа». Ця програма допомагає країнам Європи цифровізувати всі процеси у суспільстві, бізнесі, економіці. Нині ж триває конкурс на створення європейських цифрових хабів в країнах, асоційованих до цієї програми, зокрема і в Україні. До кінця 2024 року цифрові хаби мають запрацювати і в Україні.
Голова НФДУ Станіслав Вільчинський також говорив про те, що інтеграція до світового дослідницького простору триває вже не один рік. Під час війни ці наукові контакти і зв’язки стали для багатьох українських науковців справжньою «рятівною паличкою». Завдяки науковим організація і фондам з різних країн тисячі українських вчених отримали допомогу і відновили роботу в Україні чи за кордоном.
Станіслав Йосипович розповів, що за час війни НФДУ пройшов непростий шлях. На початку 2022 року надання грантової підтримки НФДУ було призупинено, але завдяки підтримці уряду України, профільного комітету ВР Фонду вдалося не лише відновити грантову підтримку, а й провести нові конкурси, важливі для відбудови країни, відновлення наукової інфраструктури, підвищення обороноздатності України.
«Це була величезна, системна командна робота: наукової ради НФДУ, дирекції Фонду, Наукового комітету Нацради з питань розвитку науки і технологій, а також друзів Фонду за кордоном, які задіяли всі можливі і неможливі контакти і шукали фінансування для підтримки українських учених», – наголосив Станіслав Вільчинський.
Під час війни були проведені конкурси «Кембридж – НФДУ», «Наука для відбудови України у воєнний та повоєнний періоди», оголошено і триває білатеральний швейцарсько-український конкурс наукових проектів; конкурси «Наука для зміцнення обороноздатності України»; «Передова наука в Україні», «Дослідницькі інфраструктури для проведення передових наукових досліджень». У найближчих планах Фонду – проведення спільного українсько-німецького конкурсу.
Голова Фонду наголосив, що участь у міжнародних конкурсах – найбільш ефективний шлях, який сприяє інтеграції України до Європейського дослідницького простору. Українські вчені працюють спільно з європейськими науковцями, розуміють, які теми є першочерговими для світової науки. Цей досвід вони приносять в наукові установи та ЗВО. Окрім того, ця співпраця є справжньою науковою дипломатією, адже українці розповідають світу про потреби і здобутки української науки під час війни, а також – про можливості й ідеї українських дослідницьких команд.
«Результати нашої роботи, результати грантоотримувачів Фонду, дають підстави дивитися в майбутнє з оптимізмом, – наголосив Станіслав Вільчинський. – Ми пишаємося українськими науковцями. Вчені працюють у екстремальних умовах, виконують чудові проєкти, пишуть статті. Ця робота важлива для науки, суспільства й економіки країни».
Під час інформаційного заходу відбулася і ще одна знакова подія: виконавча директорка НФДУ Ольга Полоцька та керівник EIT Community RIS Hub Ukraine Ігор Маркевич підписали Меморандуму про співпрацю між Національним фондом досліджень України та EIT Community RIS Hub в Україні. Завдяки тісній співпраці цих установ планується посилити підтримку й розвиток вітчизняної науки, досліджень та інновацій.
Загалом до заходу долучились представники Європейської комісії, профільних міністерств України, Ради Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту, Верховної Ради України, вітчизняної й іноземних Національних академій наук, наукових установ, програмних комітетів, відповідальних за моніторинг виконання Програми «Горизонт Європа», «Офісу Горизонт Європа в Україні» та багато інших.
Дивитися запис події на YouTube:
