11 лютого світ відзначає Міжнародний день жінок і дівчат у науці. Резолюція «Наука, техніка та інновації в цілях розвитку» Генеральної асамблеї ООН закликає країни світу звернути увагу на дисбаланс участі чоловіків і жінок у наукових дослідженнях та створити програми заходів щодо залучення жінок і дівчат до наукової діяльності.
Журналісти провідних світових видань порівнюють розширення можливостей для жінок і дівчат у науці та зростання видимості здобутків жінок-науковиць із перемогою світла над темрявою.
В Україні це порівняння не є метафорою. Сьогодні, коли ворог б’є по критичній інфраструктурі і намагається занурити міста в темряву й холод, одними з найважливіших є дослідження, які допомагають захистити та відновити енергетику, створити альтернативні джерела енергії, інакше кажучи – перемогти темряву. Саме такі проєкти за кошти грантового фінансування Національного фонду досліджень України виконують команди, які очолюють чи в яких працюють наші дослідниці.
Вчені Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАН України під керівництвом членкині-кореспондентки НАН України Ольги Звірко створили методологію оцінювання роботоздатності існуючих газопроводів щодо транспортування водню. Науковці встановили, за яких умов можна безпечно транспортувати водень вітчизняними трубопроводами та що потрібно зробити, щоб газогін працював безпечно й ефективно навіть у складних кліматичних умовах експлуатації (Проєкт: «Розроблення методології оцінювання роботоздатності існуючих газопроводів для підвищення стійкості функціонування енергетичної системи України при транспортуванні зеленого водню»).
Дослідниці Тетяна Бубела та Тетяна Федишин з Львівської політехніки разом з іншими членами команди проєкту «Оцінювання та прогнозування загроз відбудові та сталому функціонуванню об’єктів критичної інфраструктури» створили рекомендації, як діяти в екстремальних умовах, швидко відновити функціонування критичної інфраструктури і мінімізувати збитки. За результатами дослідження створено національний стандарт ДСТУ «Управління загрозами відбудові та сталому функціонуванню об’єктів критичної інфраструктури» (Проєкт «Оцінювання та прогнозування загроз відбудові та сталому функціонуванню об’єктів критичної інфраструктури»).
Докторка технічних наук Наталія Дунаєвська разом із вченими Інституту теплоенергетичних технологій НАН України знайшли способи модернізувати вугільні котлоагрегати ТЕС і ТЕЦ (Проєкт «Модернізація вугільних котлоагрегатів ТЕС і ТЕЦ з урахуванням диверсифікації їх паливної бази для забезпечення стабільного тепло- та енергопостачання і регулювання навантаження в енергосистемі»). Результати проєкту буде використано для відновлення пошкоджених теплоелектростанцій та теплоелектроцентралей.
Докторка економічних наук Вікторія Хаустова та команда вчених Науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку НАН України запропонували технологічні рішення використання вітчизняного вугілля для виробництва моторних палив. Впровадження результатів дослідження дозволить державі, бізнесу і територіальним громадам отримати цілий ряд економічних і соціальних переваг і підвищити енергетичну безпеку (Проєкт «Створення виробництва синтетичного рідкого палива з вугілля в Україні у воєнний та повоєнний періоди»).
Перелік важливих досліджень, над якими працюють наші жінки-науковиці, надзвичайно широкий. За підтримки Національного фонду досліджень України вони реалізують як фундаментальні, так і прикладні наукові проєкти: аналізують кліматичні зміни та їхній вплив на довкілля, досліджують виклики деокупованих територій і потреби внутрішньо переміщених осіб, оцінюють стан деградованих і порушених ґрунтів, розробляють інноваційні матеріали та технології, в тому числі для авіаційної й космічної галузей, роблячи внесок у наукову, технологічну та безпекову стійкість країни.
Щиро вітаємо кожну з цих жінок. Дякуємо кожній українській науковиці за знання, наполегливість і внесок у зміцнення стійкості нашої держави. Зі святом!
