3 липня 2025 року в Києві відбулася конференція «Наука та інновації для відновлення України», під час якої ЮНЕСКО представило План дій з підтримки наукової екосистеми України в умовах війни та в період повоєнного відновлення. План було розроблено у співпраці з Міністерством освіти і науки України, національними інституціями, зокрема Національним фондом досліджень України, Представництвом Європейського Союзу в Україні, а також міжнародними партнерами.
У конференції взяли участь понад 150 представників наукової спільноти, органів влади, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу та бізнесу.
З вітальними словами до присутніх звернулися міністр освіти і науки Оксен Лісовий, директор департаменту міжнародних організацій Міністерства закордонних справ України Сергій Дворник, Тимчасовий повірений у справах Німеччини Максіміліан Раш, а також регіональна директорка та асистентка з природничих наук генеральної директорки ЮНЕСКО Лідія Бріто.
У своєму зверненні міністр освіти і науки України Оксен Лісовий наголосив, що наука відіграє ключову роль у відновленні держави: «Сьогодні ми не просто зберігаємо науковий потенціал України, а закладаємо фундамент для її глобальної ролі в майбутньому. Ми впевнені в здатності українських науковців робити вагомий внесок у розв’язання ключових викликів. І наше завдання – створити для цього умови. Я вдячний міжнародним партнерам за підтримку науки як частини спільної безпеки та зростання. Разом ми формуємо майбутнє – на основі знань, технологій і довіри».
План дій з підтримки наукової екосистеми України в умовах війни та під час повоєнного відновлення, який було презентовано під час конференції, передбачає комплекс заходів на найближчі роки, зокрема: посилення наукової інфраструктури; підтримку молодих дослідників; розвиток міжнародної наукової співпраці; глибшу інтеграцію України до Європейського та світового дослідницького простору.
Головна мета короткострокового пріоритету – стабілізувати науковий сектор України, забезпечити віддалений доступ до критично важливої дослідницької інфраструктури та безперервність наукової роботи в кризовій ситуації. Серед пілотних заходів, які передбачені в цьому пріоритеті, є й наукові гранти для України. Як зазначено в документі, в тісній співпраці з Національним фондом досліджень України планується створити механізм прискореного надання грантів та екстрених стипендій. Це потрібно для підтримки засобів до існування вчених, які постраждали від війни, і в першу чергу – молодих науковців, вчених-жінок, внутрішньо переміщених осіб, дослідників з інвалідністю.
Про виклики, проблеми та можливості для зростання в науковій сфері учасники форуму говорили під час дискусії «Наука та інновації для відновлення та реконструкції України». У дискусії взяли участь президент НАН України Анатолій Загородний, президент Малої академії наук Станіслав Довгий, заступник Міністра освіти і науки України Денис Курбатов, виконавча директорка Національного фонду досліджень України Ольга Полоцька, радник з питань досліджень і інновацій Представництва Європейського Союзу в Україні Єгор Пивоваров. Модерувала дискусію радниця Президента України з питань Фонду Президента України підтримки освіти, науки та спорту Ольга Будник.
Учасники дискусії наголосили на ключових викликах, які стоять перед науковим сектором: це збереження й розвиток людського капіталу, стабільне фінансування, інституційна спроможність, розвиток STEM-освіти.
На запитання: «Чи можливо сьогодні планувати, і на яку перспективу?» Ольга Полоцька відповіла, що підхід до планування всіх важливих заходів має бути обґрунтованим і науково вивіреним. «Навіть за нинішніх надзвичайно складних умов ми не маємо права не планувати наперед, – зазначила вона. – Звісно, довгострокові плани можуть звучати наївно, але побудова правильної стратегії планування та вміння реагувати на виклики – дуже важливі».
Ольга Олександрівна розповіла також про динаміку змін у дослідженнях, які виконуються за кошти НФДУ. Вона нагадала, що за всі роки роботи НФДУ ще не працював за нормальних умов. Перші конкурси Фонд оголосив у рік пандемії COVID-19, науковці запропонували дуже багато ідей для подолання наслідків пандемії, і не тільки в медицині. Із початком повномасштабного вторгнення українські вчені активно генерують ідеї, спрямовані на зміцнення обороноздатності та повоєнне відновлення країни. У процесі реалізації проєктів дослідники розробляють нові матеріали, підходи й технології, що мають практичну цінність для відбудови критичних секторів і довгострокового розвитку України.
На жаль, поки що недостатньою є кількість заявок на конкурсні відбори на отримання грантів Президента України для молодих вчених і Премій Верховної Ради для молодих вчених, організатором яких з цього року є Фонд. «Усі звикли, що НФДУ – це про гроші, – додала Ольга Полоцька. – Але, окрім грошей, ми надаємо й можливості, і молодим ученим варто ними скористатися».
Окрема увага була приділена необхідності збереження балансу між підтримкою прикладних досліджень і фундаментальної науки. В умовах обмежених ресурсів та гострої потреби у технологічних рішеннях для оборони й відновлення країни дедалі частіше постає питання про доцільність зосередження підтримки виключно на прикладних розробках. Проте така стратегія є хибною: фундаментальна наука не може бути поставлена «на паузу», адже саме вона формує підґрунтя для майбутніх технологічних проривів. В умовах війни особливо складно зберігати цей баланс – як через брак ресурсів, так і через складність забезпечення прозорої та ефективної системи фінансування досліджень. Проте для Національного фонду досліджень України це залишається одним із ключових викликів і пріоритетів.
Обговорення й дискусії підсумувала голова Наукового комітету Національної ради України з питань науки та технологій Олександра Антонюк. Вона зазначила, що українська наукова сфера працює сьогодні в нестандартних і непростих умовах. «Мені це нагадує потяг, який на повному ходу мчить, і ми його перебудовуємо на космічну ракету. Така наша задача. Мусимо стати економікою, яка буде конкурентна з іншими економіками світу. Україна має цей потенціал. І саме наука має бути в основі цих змін», — наголосила Олександра Вікторівна.
Вона додала, що Україна має показати всьому світу, що готова не тільки отримати допомогу, але й, коли станемо сильнішими, бути готовими надати цю допомогу іншим.
Світлана ГАЛАТА
