Вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року спустошило країну, спричинивши масові жертви, руйнування об’єктів інфраструктури, а також значну внутрішню та зовнішню міграцію. Вторгнення також зруйнувало науковий і технологічний сектори України, не лише пошкодивши фізичні об’єкти та установи, а й витіснивши науковців та створивши складні умови, з якими доводиться стикатися дослідникам, що залишилися в Україні, щоб продовжувати свою роботу. Особливе занепокоєння викликають психологічні наслідки досвіду війни, які впливають на всіх українців, на дослідників, що залишилися в країні, і тих, хто виїхав.
Оскільки науково-технічний прогрес визначатиме багато майбутніх рішень України щодо національної безпеки та економічного зростання, вкрай важливо зміцнити та відновити її спроможність створювати та підтримувати потужну наукову та інноваційну систему, яка підтримує фундаментальні та прикладні дослідження, готує наступне покоління вчених та інженерів, а також забезпечує механізми для прийняття науково-технічних рішень та надання консультацій українським політикам.
На підтримку цих зусиль NASEM провели 5, 21 та 28 червня 2023 року семінар, присвячений тому, як створити гнучкі, ефективні та стійкі програми, як сьогодні, так і в майбутньому, для підтримки української дослідницької спільноти, особливо тих, хто все ще перебуває в Україні.
Під час семінару спікери поділилися найкращими підходами до зміцнення та розвитку людського капіталу, необхідного для управління сучасною системою досліджень та інновацій. Учасники також обговорили зусилля, спрямовані на забезпечення фінансування та розвиток наукової співпраці для підтримки дослідників. До складу учасників семінару, серед яких були представники українського уряду та науково-дослідних установ, входили визнані експерти у розробці, впровадженні та фінансуванні науково-дослідних ініціатив, особливо тих, що передбачають міжнародне співробітництво; розвитку науково-технічного персоналу, а також програм з управління та зміцнення національних систем досліджень, вищої освіти та інновацій. Учасники з української дослідницької спільноти поділилися цінними думками про бар’єри, з якими вони наразі стикаються, а також про пріоритети та своє бачення майбутнього наукових досліджень в країні.
Ольга Полоцька, виконавчий директор Національного фонду досліджень України (НФДУ), обговорила питання фінансування під час війни та першочергові заходи для підтримки НФДУ та української системи досліджень і розробок, зокрема:
– Розвиток партнерств, таких як спільні ініціативи, двосторонні та багатосторонні конкурси.
– Створення інституційної підтримки, в тому числі тренінги, семінари тощо.
– Розширення інформаційно-комунікаційної підтримки, зокрема обмін інформацією та кращими практиками, популяризацію результатів грантототримувачів НФДУ, інформування відповідних аудиторій про діяльність НФДУ тощо.
– Залучення експертів, у тому числі іноземних, для мінімізації потенційного конфлікту інтересів та підвищення об’єктивності оцінки проєктів.
Окрім семінару, 6 червня 2023 року відбувся паралельний захід, який включав обговорення ресурсів та зв’язків для молодих науковців та інженерів, які працюють в Україні та зацікавлені в ній. Метою сесії було залучити молодих вчених до обговорення того, як найкраще підтримати їхні дослідницькі та кар’єрні цілі, а також зв’язати їх з ресурсами, що відповідають їхнім дослідницьким інтересам.
Протягом останнього дня семінару, що відбувся 28 червня 2023 року, учасники підкреслили численні сильні сторони української системи, а також визначили основні прогалини, потреби та виклики, що стоять перед українськими науковцями, серед яких:
- Потреба у фінансовій підтримці та стабільності роботи для дослідників.
- Втрата талантів і недостатня кількість людей для викладання науки.
- Брак інструментів та інфраструктури (наприклад, приміщень, електроенергії та інтернету).
- Значна потреба у навчанні, особливо для молодих науковців.
- Труднощі з субпідрядами, зокрема управління грантами та звітність, а також брак наукових консультантів.
- Психологічні проблеми, пов’язані з війною.
- Втома від подачі заявок та низький рівень успішності.
- Потреба в кращій координації на міжнародному рівні.
- Гендерний дисбаланс, особливо в інженерії.
- Потреба у зміцненні репутації українських досліджень у світі.
Ключові пріоритетні дії
У світлі цих сильних сторін та прогалин учасники обговорили ключові короткострокові (протягом 6 місяців), середньострокові (від 6 місяців до 2 років) та довгострокові (понад 2 роки) заходи, спрямовані на розвиток та підтримку людського капіталу у сфері науки, досліджень та інновацій в Україні.
Більше інформації про дискусії під час семінару можна знайти за посиланням.