Інформація, яку зібрали науковці, допоможе відновити біотопи, пошкоджені під час бойових дій.
Днями до НФДУ завітала керівниця проєкту «Трав’яні біотопи України загальноєвропейського значення: сучасний стан, масштаби втрат та стратегія збереження в умовах глобальних кліматичних змін і антропогенної трансформації довкілля» Анна Куземко. Науковиця поділилася хорошою новиною: вийшло друком ілюстроване видання «Атлас трав’яних біотопів України». Дані для книги було зібрано в рамках проєкту, що фінансувався за кошти НФДУ.
Ми привітали дослідницю з виходом атласу і попросили розповісти детальніше і про проєкт, і про книгу (її вихід – справді непересічна подія в науковому світі).
– Ми прагнули з’ясувати сучасний стан трав’яних біотопів (ділянок землі з однотипними умовами рельєфу, кліматичними особливостями, рослинним покривом) в Україні, зокрема, досліджували степи та луки. Територія України велика, тому традиційні дослідження та експедиції тривали б роки, – розповіла керівниця проєкту, провідна наукова співробітниця Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного Анна Куземко. – Для того, щоб виконати роботу швидко, ми розробили методику, яка дозволяє дистанційно дешифрувати супутникові знімки, визначити типи біотопів, їхнє розташування та межі.
В рамках проєкту було оброблено величезний масив геоботанічних даних. Зробити це швидко й якісно допомогли у тому числі й потужні комп’ютери, придбані за кошти НФДУ.
Окрім того, науковці вирішили привернути увагу суспільства до проблем трав’яних екосистем. «Багато хто вважає, що природа – це, насамперед, ліси, а степи й луки – просто трава, їх можна розорати для потреб сільського господарства», – зазначила пані Анна.
Між тим, ці території є джерелом численних екологічних послуг – вони стримують ерозію ґрунту, нівелюють наслідки повеней. Тут ростуть лікарські рослини і медоноси, формується кормова база.
Науковиця розповіла, що в рамках проєкту члени її команди співпрацювали з агроґрунтовою лабораторією, яка аналізує стан ґрунту. Коли фермери бачать у результатах низький вміст гумусу, запитують: як підвищити його вміст? «А ніяк. Гумус формується тільки під степами, які вже розорано», –констатувала співрозмовниця.
До речі, розорювання степів і луків є також причиною появи пилових бур на Чернігівщині та Сумщині. У 2018-2020 роках по всій Україні було розорано сотні гектарів степу та луків. І вже через кілька років ерозія ґрунту дала про себе знати.
На основі зібраної інформації наприкінці 2021 року було підготовлено рукопис «Атласу трав’яних біотопів України». На початку 2022 року його планували відредагувати й надрукувати.
Ці плани перекреслила війна. Втім, дослідники швидко повернулися до наукової роботи й восени 2022 року атлас було подано до друку.
– Атлас допомагає зрозуміти, що наші біотопи – величезне багатство! І сінокісні луки на Полтавщині, і причорноморські степи, і гірські луки в Карпатах – це цілі світи, які містять безліч живих організмів, – пояснила Анна Куземко. – Коли зникає одна така ділянка, увесь її світ також зникає…
Авторами ілюстрацій у книзі є ботаніки, зоологи та звичайні активісти, які спостерігають за природою. Також в атласі використані фото, зроблені з квадрокоптера, який було придбано за кошти НФДУ. «Ми переслали іноземним колегам пдф-версію книги і отримали дуже хороші відгуки. Вони пишуть, що фото з квадрокоптера – просто знахідка. Такого раніше у подібних виданнях ніхто не використовував», – зазначила пані Анна.
На жаль, частина територій, про які розповідається в книзі, тимчасово окупована російськими військами чи замінована.
– У 2021 році ми зафіксували рослини (зокрема і рідкісні види) та їх місцезнаходження, а нині напрацьовуємо методики, щоб їх «закартувати», – розповіла науковиця. – Сучасні методи досліджень дозволяють накласти на карти зображення пожеж, вибухів, оцінити площі біотопів (у тому числі тих, які охороняються на загальноєвропейському рівні), що пошкоджені під час бойових дій.
Ці карти можна й потрібно буде використати для повоєнного відновлення країни та стягнення репарацій від російської федерації.
Тетяна МАЧУЛІНА, Світлана ГАЛАТА
