Російські військові прицільно б’ють по наукових установах, лабораторіях та університетах. План ворога простий – випалити українську історію, науку та культуру і криво-косо облаштувати «русскій мір».
Ці плани дуже часто зривають українські науковці й освітяни. Викладачі Херсонського державного університету, наприклад, зуміли врятувати унікальний гербарій закладу. Через кілька днів після вивезення колекції російські снаряди влучили саме туди, де зберігалися зразки…
У порятунку брав участь і завідувач кафедри ботаніки ХДУ, член наукової ради Національного фонду досліджень України (секція біології, медицини і аграрних наук) Іван Мойсієнко.
Ми запитали у Івана Івановича: у чому цінність колекції? Як відбувався її порятунок? Хто допомагав евакуювати наукове надбання?
– Це колекція кафедри ботаніки Херсонського державного університету, яка налічує 32 тисячі зразків рослин з різних країн, – розповів пан Іван. – Вона включає судинні рослини, лишайники, мохоподібні. Фахівців з останніх двох груп в Україні одиниці, тому колекція є унікальною. Також цінність колекції визначається наявністю понад 200 типованих гербарних зразків.
Кафедра ботаніки розташована на сьомому поверсі будівлі університету, поруч з Дніпром. Учені з перших днів війни розуміли, що будинок знаходиться в зоні ризику, тому найцінніші типові зразки (а це 24 коробки) сховали у підвалі закладу.
11 листопада Херсон було звільнено і майже одразу почалися обстріли.
– Ми з професором Олександром Ходосовцевим поїхали до міста, щоб з’ясувати, що робити з гербарієм, – продовжив розповідь Іван Мойсієнко. – Побачили, що зразки рослин у підвалі почали псуватися. І це не дивно, адже там було сиро й холодно (університет майже рік не опалювався), а гербарію потрібні стабільні плюс 15 та вище… Вирішили, що залишати колекцію в Херсоні не можна. Почали шукати кошти. Науковці Олег Прилуцький та Дарія Ширяєва скомінікували з норвезьким офісом Global Biodiversity Information Facility (GBIF).
Рішення про допомогу норвезькі колеги ухвалили блискавично, але сама процедура переказу коштів з Норвегії в Україну повинна була зайняти 30 днів. І знову всі гуртом шукали (і знайшли) спосіб доставити гроші в Україну за тиждень.
– Як тільки з’явилися гроші, Олександр Ходосовцев одразу закупив необхідні матеріали, спакував і допоміг спустити на перший поверх гербарій лишайників і ліхенофільних грибів. Усього – 750 коробок, – каже Іван Мойсієнко. – У нього потім довго руки були в пухирях і мозолях.
Залишалося спакувати гербарій судинних рослин, який зберігався без коробок, на поличках у шафах. Іван Мойсієнко шукав коробки у Києві і таки знайшов: скупив практично всі необхідні пластикові контейнери в усіх магазинах «Епіцентру» та відправив до Херсону.
Разом з колегами з кафедри (допомагали також Наталія Загороднюк та Марія Захарова) закінчили пакування. Працювали без світла і без драбин (їх покрали під час окупації), тому дістати папки з високих шаф було дуже непросто. Зрештою спакували, перев’язали скотчем і завантажили в фуру. Шостого січня машина з понад тисячею коробок з гербарієм була вже в Івано-Франківську.
– Зустрічав фуру Олександр Ходосовцев (він приїхав потягом), – каже Іван Мойсієнко. – Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника люб’язно надав нам приміщення для зберігання гербарію, і сьогодні ми спокійні. Бо обладнання можна купити, а колекцію, яку збирали десятки років – ні!
Тетяна МАЧУЛІНА, Світлана ГАЛАТА
