У глобальному мультикультурному світі дуже важливо знати іноземні мови, спілкуватися з людьми з різних країн, розуміти, куди рухається світ. Однак при цьому не можна забувати про розвиток, збереження та безпеку власної мови.
Як «почувається» українська мова сьогодні? Як розвивається? Як реагує суспільство на зміни у мовному законодавстві? А головне: як зберегти національну самобутність? На ці та багато інших питань шукають відповіді науковці Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які працюють над проєктом «Еколінгвістичні модуси дискурсивного простору України в європейському полікультурному континуумі». Проєкт переміг у конкурсі Національного фонду досліджень України «Підтримка досліджень провідних та молодих учених» і отримав 3 мільйони 700 тисяч гривень фінансування.
Засвоєння чужого без втрати власного
– У сучасному глобалізованому світі відбувається трансформація та інтеграція національних дискурсивних просторів у полікультурні, – розповідає керівник проєкту, професор кафедри полоністики, провідний науковий співробітник Науково-дослідної частини Інституту філології КНУ Ігор Корольов. – Саме тому питання мовно-культурної самоідентифікації та національної самобутності є мега-важливими. Ми не маємо права «розчинитися» у цьому глобальному просторі!
Ігор Русланович пояснює, що ідея проєкту присвячена еколінгвістичній проблематиці. Науковці вперше досліджують саме екологію мови, яка «перегукується» (корелює) з проблемами екології свідомості, соціуму, екології довкілля тощо. Якщо говорити просто, то у світі (і в Україні також) є запит на екологічно чисті продукти харчування, органічну побутову хімію, транспорт, житло тощо. Люди прагнуть покращити якість свого життя і подовжити його. Але якість та безпека життя не обмежуються лише матеріальними речами – вкрай важливим є й комфортний мовно-культурний простір.
– Ми вивчаємо, як впливає на розвиток української мови англомовна культура, лінгвокультури східних народів, – продовжує розповідь науковець. – Важливо чітко визначити й дослідити процеси засвоєння чужого без втрати власного.
Дослідження, над яким працюють учені, має не лише теоретичне значення. Науковці переконані, що їхня робота сприятиме створенню системи лінгвоекологічної безпеки, яка охоронятиме та розбудовуватиме український мовно-культурний простір, зокрема чистоту, правильність, цілісність і послідовність мови у виконанні основних функцій, а також популяризуватиме її використання в усіх галузях життя.
Хто в команді?
Ігор Корольов зізнається: «Створити команду було зовсім не просто, адже потрібно було знайти висококласних фахівців, які вже брали участь у вагомих проєктах, мають публікації в журналах, що індексуються в наукометричних базах Scopus і Web of Science, надрукували (одноосібно чи в колективі) монографії тощо».
Утім, із завданням впоралися: до команди увійшли відомі фахівці з теоретичного мовознавства та україністики, професори Світлана Гриценко і Галина Наєнко, а також п’ять молодих дослідників: германіст Олена Материнська, медіалінгвіст Дмитро Сизонов, лінгвостилісти Людмила Домилівська та Назарій Назаров (наукові зацікавлення Назарія є дуже широкими, від традиційного порівняльно-історичного мовознавства до сучасної комп’ютерної лінгвістики). Молодим науковцем є й науковий керівник проєкту, доктор філологічних наук у галузі теоретичного мовознавства Ігор Корольов.
Після оголошення результатів конкурсу науковці «звірили годинники», ще раз проговорили принципи, якими керується вся команда – доброчесності, відкритості, прозорості та доступності, – і взялися до роботи.
Дослідники створили у фейсбуці сторінку проєкту та группу «Ecolinguistic Project UA» і запрошують до дискусій колег, аспірантів, студентів та всіх, для кого важлива теми розвитку українського мовно-культурного простору. Зокрема, до обговорення вебінарів про модуси і вектори еколінгвістики, про комп’ютерне моделювання мовних і культурних екосистем долучилися дослідники з України, Німеччини, Литви, Білорусі, Туреччини тощо. Учасники проєкту також готують інтерв’ю з науковцями (не лише лінгвістами й філологами) щодо проблем екології мови в Україні, влаштовують онлайн-обговорення важливих питань, наприклад: «Досвід якої країни щодо мовної політики нам варто запозичити?».
Екопортрет мови
Проєкт розраховано на три роки. Наразі науковці працюють над колективною монографією з проблематики природних і соціальних домінант еколінгвістичних модусів, яка буде видана англійською мовою у закордонному видавництві. У монографії, зокрема, будуть висвітлені питання історії мовної політики в Україні, дискретних і кількісних математичних моделей мови українського фольклору як екосистеми, антропоморфного портрету України у сучасному німецько-, англо- та українськомовному медіапросторі тощо.
Готові до проведення й соціо- та психолінгвістичні експерименти, мета яких – представити екопортрет української мови. Запитуємо Ігоря Руслановича: «Як саме проходитимуть ці експерименти?».
Учений пояснив, що підготовлено сім анкет для опитування й інтерв’ю: щодо мовної екології, неологізмів, лінгвоекології медіа, двомовності й українсько-російського білінгвізму, фольклорної спадщини (чи користуються українці фольклорними джерелами), мовних засобів формування іміджу України. У респондентів запитають, як вони ставляться до змін в українському правописі, до неологізмів (зокрема, до запозичень), яку мову вважають рідною, чи користуються одночасно й російською. А ще – чи задоволені вони тим, як імплементується Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Також організатори експерименту спробують з’ясувати, який формат медіа найбільше подобається людям: інтернет, газета, телебачення тощо.
Анкети будуть оприлюднені на сторінці Facebook, науковці сподіваються, що в опитуванні візьмуть участь люди різного віку, професії та поглядів, адже тема збереження і розвитку мови стосується не тільки філологів!
Профіль війни
Антропоморфний профіль війни в рамках проєкту складає професор Олена Материнська (вона досліджує також проблеми медіа-екології). Тема війни знайома пані Олені не в теорії – у 2014 році вона викладала на факультеті іноземних мов Донецького національного університету. Коли в місті почали порядкувати представники так званої ДНР (і за проукраїнські погляди можна було потрапити за грати), науковиця забрала родину та стареньких батьків і виїхала з Донецька. Нині вона викладає на кафедрі германської філології та перекладу КНУ.
До речі, за спостереженнями Олени Материнської, в Україні за останні роки суттєво змінилися гендерні стереотипи. Якщо раніше жінка асоціювалася з берегинею, яка піклується про родину та дітей, то нині жінка – це також воїн, що може захищати свою країну.
Як говорить наука
Над цілісною картиною розвитку української наукової мови новітнього періоду працює професор Галина Наєнко (дослідниця готує монографію, присвячену історії української мови як наукового дискурсу).
Також у рамках проєкту планується укласти перший (!) в лексикографічній практиці українсько-литовський словник, до роботи над яким долучились і фахівці з Литви, зокрема з академічного Інституту литовської мови.
Окрему увагу в рамках проєкту приділено екосистемі фольклорної спадщини. Назарій Назаров працює над створенням частотних словників і корпусів українського і слов’янського пісенного фольклору, готує хрестоматію українських фольклорних пісенних текстів в оригіналі та в англійському перекладі.
Медіа-ракурс соціального еколінгвістичного модусу аналізує доцент Дмитро Сизонов. Науковець працює також над укладанням словника нових слів і фразеологізмів в українських медіа.
Що потрібно для перемоги
Конкурувати з представниками природничих і технічних наук у конкурсах на отримання грантів – зовсім непросто. Перемога соціогуманітарного проєкту у конкурсі НФДУ свідчить, що питання збереження та розвитку мови важливе для суспільства, а науковці-гуманітарії – конкурентні й успішні.
– Схожі фонди працюють у більшості європейських країн, – додає Ігор Корольов. – Вони забезпечують не лише науково-технічний прогрес, а й активну еволюцію концепцій і теорій, які вирішують пограничні проблеми природничих і соціогуманітарних наук. Я радий, що такий фонд діє і в нашій країні.
Колегам-науковцям пан Ігор радить відчувати дух академічної свободи, формувати унікальну дослідницьку візію, шукати шляхи її реалізації, бути готовими популяризувати теоретичні й прикладні результати своєї роботи.
Учений радить також не сумніватися й обов’язково подавати свої проєкти на конкурси НФДУ. Утім, попереджає, що під час виконання проєкту доведеться вирішувати не лише наукові задачі, а й визначати загальний бюджет та окремі витрати, детально звітувати, дотримуватися планів та графіків. Для перемоги потрібно і мало, і багато водночас: вірити у власні сили, бути сміливими, наполегливими, керуватися принципами академічної доброчесності і дуже багато працювати!
Світлана ГАЛАТА
