Як почуваються комахи на ділянках, де видобувають бурштин
Керівника проєкту «Ліси минулого та сучасності: систематика, філогенія, фауногенез та збереження різноманіття перетинчастокрилих комах» Олександра Варгу ми знайшли у віддаленому куточку Карпат. Цього літа науковець, як і в інші роки, працює «у полі», вивчає життя комах у природних умовах. Щоб дістатися до потрібної ділянки, він п’ятдесят кілометрів їхав на велосипеді, ще десять ішов вгору пішки.
Олександр Варга – науковий співробітник відділу систематики ентомофагів та екологічних основ біометоду Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України. Разом з колегами він запропонував ідею проєкту, який переміг в конкурсі «Підтримка досліджень провідних і молодих учених», організовував експедиції і сьогодні підтримує «бойовий дух» команди. У колективі – шестеро науковців, троє з них молоді вчені і троє – з іменами світового рівня.
Запитуємо у пана Олександра: чому він подав на конкурс саме цю тему, що дослідники встигли зробити до війни та як почуваються нині?
– Ліси в Україні швидко вирубують, тому потрібно шукати нові аргументи для їх збереження, – відповідає співрозмовник. – Ми ставимо за мету порівняти видове різноманіття перетинчастокрилих комах у природних і порушених лісах Полісся та зрозуміти, які негативні зміни в екосистемі впливають на популяції цих комах. Порівнюємо видове різноманіття перетинчастокрилих і в Карпатах – там, де є вирубки і там, де природний ліс (праліси). Ще одне завдання проєкту – порівняти різноманіття комах у сьогоденні і в минулі епохи (зокрема, завдяки зразкам, які збереглися «законсервованими» у бурштинах). До слова, перетинчастокрилі комахи – це всім відомі бджоли, оси, мурашки, а також їздці, які дуже важливі для регуляції чисельності інших, в тому числі й шкідливих, комах.
Розповідаючи про роботу над проєктом, дослідник багато разів використовує слово «вперше». Наприклад, раніше мало хто з науковців-біологів добирався до районів Полісся, де видобувають бурштин. А у вивченні стану біоти на порушених ділянках Олександр і його команда є першопрохідцями.
До речі, щоб потрапити до такого лісу, науковці провели справжню «спецоперацію». Провели переговори з громадою (яка не любить несподіваних гостей) і таки зуміли дістатися до порушених ділянок.
Ці ділянки, за словами вченого, схожі на «поверхню Марсу». Видобувачі бурштину спочатку вирубують ліс, потім копають кількаметрову яму і за допомогою помпи починають вимивати бурштин. Бурштин залягає на різній глибині під поверхнею грунту і під час вимивання спливає на поверхню. «Викачавши» практично все, ділянку залишають, і через десяток років вона починає поступово відновлюватися і заростати першою рослинністю…
Саме на таких ділянках вчені встановили пастки Малеза (великі сітки, схожі на загострені терикони). До отвору пастки кріпиться ємність з фіксатором, раз на тиждень чи два її потрібно замінити та забрати комах, які туди потрапили. Навколо основної пастки дослідники прилаштували пастки Меріке (тарілочки жовтого кольору з фіксатором, які нагадують квіти і приваблюють комах). Окрім цього науковці закріпили на деревах стаканчики з в’язким фіксатором, що імітує бурштин і порівняли, що потрапляло «в живицю» 35 мільйонів років тому і що потрапляє сьогодні.
Запитую у дослідника: про які зміни у довкіллі можуть «розповісти» комахи?
– Перетинчастокрилі комахи виконують багато ролей у екологічних нішах, вони і запилювачі, і паразити, і хижаки. Значення цих комах у екосистемах складно переоцінити. Тому перетинчастокрилі – чудовий індикатор процесів, які відбуваються в лісі, – пояснює науковець. – Якщо на одній ділянці лісу ми виявили певні види, а на іншій їх немає, це може бути «тривожним дзвіночком» про можливі негативні зміни й означає, що потрібно найуважніше проаналізувати, що відбувається в даній локації.
До початку повномасштабного вторгнення росії на нашу землю науковці встигли виконати велику частину проєкту. А також – закупили обладнання (наприклад, сучасні мікроскопи ) та спорядження для експедицій. Нині команда працює дистанційно, зокрема, опрацьовує дані, готує публікації. За результатами проєкту у міжнародних наукових виданнях надруковано вже більше 20 статей.
Керівника проєкту війна застала у Польщі, у відрядженні. Навесні він повернувся і продовжив роботу в Карпатах. І він, і його команда сподіваються, що грантове фінансування буде відновлено, території розміновано і в найближчому майбутньому вони продовжать дослідження на Поліссі.
Світлана ГАЛАТА
