23 Вересня 2022 12:46

Ліси минулого і сучасності

Як почуваються комахи на ділянках, де видобувають бурштин

Керівника проєкту «Ліси минулого та сучасності: систематика, філогенія, фауногенез та збереження різноманіття перетинчастокрилих комах» Олександра Варгу ми знайшли у віддаленому куточку Карпат. Цього літа  науковець,  як і в інші роки, працює «у полі», вивчає життя комах у природних умовах. Щоб дістатися до потрібної ділянки, він п’ятдесят кілометрів їхав на велосипеді,  ще десять ішов вгору пішки.

Олександр Варга – науковий співробітник відділу систематики ентомофагів та екологічних основ біометоду Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України. Разом з колегами він запропонував ідею проєкту, який переміг в конкурсі «Підтримка досліджень провідних і молодих учених», організовував експедиції і сьогодні підтримує «бойовий дух» команди. У колективі – шестеро науковців, троє з них молоді вчені і троє – з іменами світового рівня.

Запитуємо у пана Олександра: чому він подав на конкурс саме цю тему, що дослідники встигли зробити до війни та як почуваються нині?

– Ліси в Україні швидко вирубують, тому потрібно шукати нові аргументи для їх збереження, – відповідає співрозмовник. – Ми ставимо за мету порівняти видове різноманіття перетинчастокрилих комах у природних і порушених лісах Полісся та зрозуміти, які негативні зміни в екосистемі впливають на популяції цих комах. Порівнюємо видове різноманіття перетинчастокрилих і в Карпатах – там, де є вирубки і там, де природний ліс (праліси). Ще одне завдання проєкту – порівняти різноманіття комах у сьогоденні і в минулі епохи (зокрема, завдяки зразкам, які збереглися «законсервованими» у бурштинах). До слова, перетинчастокрилі комахи – це всім відомі бджоли, оси, мурашки, а також їздці, які дуже важливі для регуляції чисельності інших, в тому числі й шкідливих, комах.

Розповідаючи про роботу над проєктом, дослідник багато разів використовує слово «вперше». Наприклад, раніше мало хто з науковців-біологів добирався до районів  Полісся, де видобувають бурштин. А у вивченні стану біоти  на порушених ділянках Олександр і його команда є першопрохідцями.

До речі, щоб потрапити до такого лісу, науковці провели справжню «спецоперацію». Провели переговори з громадою (яка не любить несподіваних гостей) і таки зуміли дістатися до порушених ділянок.

Ці ділянки, за словами вченого, схожі на «поверхню Марсу». Видобувачі бурштину спочатку вирубують ліс, потім копають кількаметрову яму і за допомогою помпи починають вимивати бурштин. Бурштин залягає на різній глибині під поверхнею грунту  і під час вимивання спливає на поверхню. «Викачавши» практично все,  ділянку залишають, і через десяток років вона починає поступово відновлюватися і заростати першою рослинністю…

Саме на таких ділянках вчені встановили пастки Малеза (великі сітки, схожі на загострені терикони). До отвору пастки кріпиться ємність з фіксатором,  раз на тиждень чи два її потрібно замінити та забрати комах, які туди потрапили.  Навколо основної пастки дослідники прилаштували пастки Меріке (тарілочки жовтого кольору з фіксатором, які нагадують квіти і приваблюють комах). Окрім цього науковці закріпили на деревах стаканчики з в’язким фіксатором, що імітує бурштин і порівняли, що потрапляло «в живицю»  35 мільйонів років тому і що потрапляє сьогодні.

Запитую у дослідника: про які зміни у довкіллі можуть «розповісти» комахи?

– Перетинчастокрилі комахи виконують багато ролей у екологічних нішах, вони і запилювачі, і паразити, і хижаки. Значення цих комах у екосистемах складно переоцінити.  Тому перетинчастокрилі  – чудовий індикатор процесів, які відбуваються в лісі, – пояснює науковець. – Якщо на одній ділянці лісу ми виявили певні види, а на іншій їх немає, це може бути «тривожним дзвіночком» про можливі негативні зміни й означає, що потрібно найуважніше проаналізувати, що відбувається в даній локації.

До початку повномасштабного вторгнення росії на нашу землю науковці встигли виконати велику частину проєкту.  А також – закупили обладнання (наприклад, сучасні мікроскопи ) та спорядження для експедицій. Нині команда працює дистанційно, зокрема, опрацьовує дані, готує публікації. За результатами проєкту у міжнародних наукових виданнях  надруковано вже більше  20 статей.

Керівника проєкту війна застала у Польщі, у відрядженні. Навесні він повернувся і продовжив роботу в Карпатах. І він, і його команда сподіваються, що грантове фінансування буде відновлено, території розміновано і в найближчому майбутньому вони продовжать дослідження на Поліссі.

Світлана ГАЛАТА

Інші новини

17 Червня 2024

НФДУ розпочинає процес номінування жінок-учених України на включення їх до міжнародної бази даних AcademiaNet в 2024 році

З метою підтримки українських науковиць, а також реалізації місії та завдань Національного фонду досліджень України, що передбачають, зокрема, міжнародн

13 Червня 2024

Антибіотики наступного покоління

Команда вчених досліджує перспективну молекулу для нових ліків Неконтрольоване використання антибіотиків в останні десятиріччя привело до появи велич

12 Червня 2024

Анонс навчально-практичного та інформаційного заходу в місті Ужгород

Національний фонд досліджень України інформує, що 19-21 червня в місті Ужгород на базі Ужгородського національного університету відбудеться навчально-пр

У Варшаві відбулась Четверта польсько-німецька наукова зустріч 2024 року

10-11 червня відбулась Четверта польсько-німецька наукова зустріч 2024 року. Організаторами заходу виступили Фонд польської науки (FNP), Національний на

10 Червня 2024

Другий конкурс в межах програми MSCA4Ukraine 2024

Презентаційний захід та інформаційний день MSCA4Ukraine Завдяки нещодавньому додатковому фінансуванню в розмірі 10 мільйонів євро, яке виділила на пі