24 Листопада 2023 13:08

Музеї під прицілом

Науковці прагнуть оцифрувати і врятувати наукові колекції

«Ми все відновимо!», – твердо повторюємо ми майже два роки повномасштабної війни. Відбудуємо бібліотеки, наукові установи й університети, відновимо пошкоджені колекції. Ця впевненість допомагає нам жити й працювати на перемогу. Втім, майбутнє багатьох музейних колекцій під загрозою. Чимало колекцій знищено, пошкоджено чи вкрадено російськими окупантами.

Для того, щоб мати змогу зберегти та відновити музейні колекції, їх треба, насамперед, оцифрувати. Зробити це потрібно максимально швидко і з мінімальними витратами. Розв’язати цю проблему поставили собі за мету  вчені, які за кошти грантового фінансування Національного фонду досліджень виконують проєкт «Оцифрування природничих колекцій, що зазнали ушкодження внаслідок бойових дій і супутніх факторів: розробка протоколів і впровадження на базі Державного природознавчого музею НАН України». Проєкт є переможцем конкурсу «Наука для відбудови України у воєнний та повоєнний періоди».

Керівник проєкту, старший науковий співробітник відділу біосистематики та еволюції Державного природознавчого музею НАН України Андрій Новіков має чималий досвід в оцифруванні і управлінні природничими колекціями. Основним напрямком його наукових досліджень є біогеографія та систематика рослин. Але з перших днів повномасштабного вторгнення науковець змушений був займатися зовсім іншим: терміново шукати вогнегасники, облаштовувати  укриття для музейних збірок, планувати заходи щодо їх евакуації. «Коли почалася війна,  у нас не було навіть вогнегасників, а термін придатності тих, що були в музеї, давно закінчився, – каже він. – Я звернувся до колег за кордоном, і вони передали нам вогнегасники з Відня, Праги, Кракова…».

Шафи з гербарієм вчені «обшили» вогнестійкими листами з мінеральної вати, – з коштами допомогли колеги з американської спілки таксономістів рослин. «Навіть у Львові колекції не знаходяться у безпеці. Ніколи не знаєш, чого чекати, коли звучить сирена повітряної тривоги. На початку війни частина колекцій була залишена напризволяще, їх куратори виїхали. Бувало, приходиш в музей, ключів немає, людей немає. Думаєш: що робити? Вирішуєш евакуювати колекції в підвал,  спускаєшся, а там капає зі стелі і каналізацію прорвало»,  – згадує пан Андрій.

Втім, втрати можливі не тільки внаслідок ракетних ударів чи воєнних дій. Природничі колекції дуже делікатні, вони можуть псуватися від неправильного зберігання (від плісняви й вологи), ушкодження шкідниками тощо. На їх стан впливають відключення електроенергії та опалення.

Що ж саме планують зробити вчені? З чого почали роботу?

Керівник проєкту пояснив, що почнуть, серед іншого, з опитування кураторів колекцій. Адже важливо зрозуміти – який стан музейних збірок, яка допомога потрібна в кожному конкретному випадку. «Проблемою є те, що не всі куратори хочуть розповідати про стан колекцій, зізнаватися, що втратили певну кількість зразків під час зберігання, – зазначив пан Андрій. – Навіть у нашому музеї за звітами все чудово. Хоча колекції, які я бачив, мають ті чи інші проблеми. Міркуємо, що з цим можна зробити».

Нині виконавці проєкту тестують різні фотокамери й сканери для оцифрування. Це потрібно, щоб визначити, яка техніка потрібна для оцифрування зразків усіх рівнів збереження  (включаючи максимально пошкоджені). Наступним кроком стане тестування міжнародних протоколів і вихід на міжнародні стандарти оцифрування. «Міжнародні стандарти мають чіткі вимоги щодо якості  зображень зразків (наприклад, щодо точності передачі кольору) та їх архівного зберігання. Сподіваємося, що вдасться придбати якісну техніку за доступну ціну», – додав пан Андрій.

Серед іншого, вчені планують визначити можливі загрози для колекцій (під час зберігання, перевезення тощо), напрацювати критерії оцінки зразків. І найважливіше – оцифрувати колекції музею. Також вони готові допомогти  оцифрувати збірки інших музеїв. «На жаль, в Україні поки що повністю не оцифровано жодну з колекцій», – зазначив учений.

Оцифрування природничих колекцій – непроста справа, адже потрібно, наприклад, оцифрувати збірки дрібних комах чи нематод, зафіксованих у спеціальному бальзамі. Науковці шукають відповіді на запитання: як найкраще сфотографувати мікроскопічні зразки? Чи потрібно і як саме «дешифрувати» інформацію з оригінальних етикеток? Як уникнути спотворення первинних даних?

Вчені планують застосувати і альтернативний вид оцифрування за допомогою молекулярного баркодингу. Під час такого дослідження секвенують (тобто «прочитують») так звані універсальні ділянки геному. «Універсальні ділянки геному є у всіх організмів певної групи, наприклад, у всіх молюсків,  чи у всіх риб. Їх називають баркодинговими, бо при візуалізації нуклеотиди нагадують кубики різного кольору, а при збільшенні  вони схожі на штрихкод. Кожен організм має такий особливий «штрихкод», – пояснив Андрій Новіков.

Молекулярний баркодинг допоможе виконати вчений з Каразінського університету Олександр Зіненко.

Цікавимося: на якій віртуальній платформі команда проєкту планує розмістити дані?

Керівник проєкту відповів, що універсальної платформи для розміщення цифрових копій музейних колекцій в Україні, на жаль, немає. На базі Державного природознавчого музею НАН України діє Центр даних біорізноманіття України, але він поки що не передбачає обміну даними з закордонними платформами. Також діє українська платформа UkrBIN, яка теж практично закрита для автоматизованого обміну даними.

– Проблема наших платформ не лише в тому, що вони не відповідають міжнародним стандартам представлення біологічних даних. Проблема в тому, що вони не мають альтернативних джерел фінансування і тримаються, фактично, на ентузіазмі окремих осіб. Ці віртуальні збірки не мають ані копій у хмарних сервісах, ані надійних віртуальних «дзеркал». Якщо фінансування припиниться, ці платформи приречені… Українські платформи повинні або трансформуватися і відповідати міжнародним стандартам, або вони зникнуть, – наголосив співрозмовник.

До міжнародного стандарту представлення біологічних даних DarwinCore (який використовують у Глобальному інформаційному фонді біорізноманіття), за словами Андрія Новікова, найбільш наближена платформа JACQ, яка діє на базі Віденського університету. Дані на платформі оновлюються, їх можна «погуглити». Тому JACQ є однією з платформ, на яких виконавці проєкту розмістять дані. Також оцифровані копії буде розміщено на базі міжнародної мережі GBIF та на сайті Центру даних біорізноманіття України.

До команди рятівників колекцій увійшли і відомі вчені, і молоді фахівці. Гербарії судинних рослин оцифрують Андрій Новіков і Олександр Кузярін, гербарії несудинних рослин – Анастасія Савицька і Богдан Проць, колекції комах – Катерина і Габріел Гуштан, а також Володимир Різун. Фотографуванням мікроскопічних  зразків займеться Андрій Сусуловський. Активну участь у роботі беруть і два асистенти – Соломія Сусуловська, Віктор Начичко та Дмитро Лелека.

Запитуємо у Андрія Новікова: яким він бачить подальше застосування результатів проєкту ?

– Я прагну наблизитися до розробки стандарту оцифрування на кшталт FADGI (Federal Agencies Digital Guidelines Initiative), який діє в США, – відповів він. – Сподіваюся, що протоколи, які ми розробимо, стануть основою для такого стандарту. Сподіваюся також, що наша робота допоможе зробити дані колекцій відкритими, – це не дань моді, це чи не єдина можливість зберегти ці збірки. Також хочу привернути суспільну увагу до природничих колекцій та  вчених, які їх зберігають попри всі ризики й небезпеки. Упевнений, що ці історії варті того, щоб люди про них дізналися.

Світлана ГАЛАТА

Інші новини

01 Березня 2024

У МОЗ відбудеться інфозахід для вчених, дослідників та інноваторів сфери охорони здоров’я

Міністерство охорони здоров’я України у співпраці з Міністерством освіти і науки України та Національним фондом досліджень України проведе «Інформаційни

24 Лютого 2024

ДВА РОКИ НЕЗЛАМНОСТІ

22 Лютого 2024

Розпочав роботу офіційний сайт «Офісу Горизонт Європа в Україні»

Друзі та колеги! З радістю повідомляємо, що сьогодні, 22 лютого, розпочав свою роботу офіційний сайт «Офісу Горизонт Європа в Україні»: https://horizon-

Курс українських вишів на інтеграцію до європейського дослідницького простору: фахівці Офісу зустрілися з представниками ІФНТУНГ

22 лютого «Офіс Горизонт Європа в Україні» з робочим візитом відвідали представники Івано-Франківського національного технічного університету нафти і га

21 Лютого 2024

Анонс семінару «Грантові можливості наукової співпраці»

«Офіс Горизонт Європа в Україні» інформує, що 23 лютого на базі Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна відбудеться семінар «Гранто