Вчений з Харкова досліджує, як українці реагують на загрози і виклики війни
Війна змінила і продовжує змінювати українців. Наше суспільство дорослішає, вчиться давати відсіч ворогу, набуває імунітету від впливу «русского міра». Війна, рано чи пізно, закінчиться. Чи засвоять українці її уроки? Чи пам’ятатимуть про цінність демократії після здобуття перемоги? Чи не запрагнуть «сильної руки» і авторитарного «порядку»?
Як саме стресові фактори і загрози впливають на поведінку, намагається з’ясувати завідувач кафедри публічної політики Навчально-наукового інституту «Інститут державного управління» Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Вячеслав Дзюндзюк. Він переміг у конкурсному відборі на додаткові грантові можливості Нідерландської дослідницької ради для українських вчених в рамках Партнерської ініціативи NWO-НФДУ 2023, і нині працює разом з командою нідерландських учених.
Дослідники виконують проєкт «Під тиском: як громадяни реагують на загрози та формують ставлення і поведінку для протидії».
Запитуємо у Вячеслава Борисовича: чому ця тема для нього важлива і що саме він планує зробити в рамках проєкту?
«Політичною поведінкою людей почав цікавитися з перших днів війни, – відповів науковець. – Сподіваюся, що моє дослідження дозволить спрогнозувати, як зміняться преференції громадян і, відповідно, політичне поле після війни. Інакше кажучи, чи розумітимуть громадяни переваги демократії, чи, навпаки, тяжітимуть до більш авторитарних ідей».
Вчений має чималий досвід досліджень питань державного управління і публічної політики. Зацікавлення ж політичною психологією з «наукового хобі» перетворилося на окремий важливий напрям роботи. «Дослідження політичної поведінки і стало «влучанням» у нідерландський проєкт, – продовжив розповідь співбесідник. – У Нідерландах викликами є зростання безробіття, наплив мігрантів тощо. В Україні ж загрозами є ракетні удари, російські танки, економічна нестабільність. Важливо дослідити, як реагують українці на справді серйозні загрози, як змінюються їхні політичні вподобання».
Для того, щоб взяти участь у конкурсному відборі, вченому потрібно було знайти партнерів з Нідерландів. І проєкт, і майбутніх колег Вячеслав Дзюндзюк знайшов дуже швидко. Зайшов на сайт Нідерландської дослідницької ради (NWO), проаналізував проєкти і обрав найближчий за науковими інтересами. Потім написав керівнику дослідження, вченому з університету Амстердаму Берту Бейкеру, і наступного ж дня той відповів.
«Сьогодні в ЄС немає жодної країни, де б громадяни жили в такому стресі, як українці. Тому європейцям важливо зрозуміти, як діють люди в умовах війни», – зазначив Вячеслав Борисович.
За методикою, розробленою колегами з Нідерландів, Вячеслав Дзюндзюк проведе соціологічне опитування харків’ян. Мета опитування: визначити, як кризові ситуації впливають на людей. «Харків – прифронтове місто, яке щодня обстрілює ворог. Росіяни намагаються зрівняти з землею цілі райони мегаполіса. Не можу забути, як над моїм будинком летіли бомбардувальники і скидали на місто півтонні бомби», – додав вчений.
Науковець планує проаналізувати вплив на людей низки викликів, зокрема, вплив щоденної небезпеки, внутрішньої та зовнішньої міграції, зростання цін, погіршення рівня життя тощо. Після закінчення опитувань в Україні та Нідерландах вчені порівняють результати.
Також у рамках проєкту науковці досліджуватимуть так звану поведінку протидії українців та європейців. Що ж це за поведінка?
Вячеслав Борисович пояснив, що мова йде про реакцію людини на стресові ситуації. Є декілька базових сценаріїв реагування. Перший: «заховати голову в пісок» і намагатися не помічати те, що відбувається. Другий: намагатися помічати лише хороше, і не помічати поганого. Третій: активно діяти (допомагати армії, готуватися до блекаутів, чи, можливо, шукати іншу країну).
Після соціологічного опитування дослідники спробують проаналізувати, як люди з різними сценаріями реагування змінюють політичні вподобання та преференції. «Звісно, прогнозувати це можна дуже умовно, але все ж варто спробувати», – зазначив дослідник.
До виконання дослідження планується залучити фахівців з різних напрямків: соціологів, психологів, лінгвістів та інших. Наприклад, для проведення фокус-груп у Харкові вчений планує залучити експертів з питань реагування на загрози. «Дуже вдячний Нідерландській дослідницькій раді і Національному фонду досліджень за можливість виконувати цей проєкт, – додав дослідник. – Університет Амстердаму – дуже сильна установа, з хорошою науковою базою. Я маю можливість працювати з кращими фахівцями, використовувати результати попередніх досліджень. Окрім того, завдяки цій співпраці я проводжу цікаві дискусії з моїми студентами, ми обговорюємо сучасні європейські дослідження з політичної психології, життя українців під час війни, разом ми намагаємося «побачити» картину майбутнього».
Світлана ГАЛАТА
