12 листопада 2026 року Національний фонд досліджень України провів онлайн захід із поширення інформації щодо інтеграції України до Європейського дослідницького простору. Подію приурочено до Всесвітнього дня науки в ім’я миру та розвитку. Учасники обговорили, як українська наука долучається до єдиного європейського дослідницького простору і який досвід уже мають університети.
Із привітальними словами виступили заступник Міністра освіти і науки України Денис Курбатов, міжнародні партнери та представники Фонду.
![]() |
![]() |
Керівниця відділу RTD 03 міжнародного співробітництва Європи та Америки Європейської комісії Кароль Мансель-Бланшар наголосила, що ключове завдання Європейського дослідницького простору полягає в усуненні бар’єрів для мобільності науковців і в об’єднанні їхніх зусиль у різних країнах ЄС. Україна на шляху до членства прагне долучитися до цього простору, а для цього потрібні реформи, поширення кращих практик, розбудова мереж дослідників і спільні проєкти. За її словами, необхідно подбати, щоб українські університети та наукові інститути не опинилися в ізоляції, і створити умови, за яких Україна зможе підтримувати й зміцнювати власну дослідницьку інфраструктуру та дослідницький простір. Вона зазначила, що в Єврокомісії відзначають зусилля з реформування галузі, зокрема нещодавно ухвалену нормативно-правову базу державної атестації наукових установ. Водночас перехід від централізованої пострадянської системи до ринкової, де діє конкуренція за гранти, потребує часу.
Голова Національного фонду досліджень України Оксана Кісь висловила захоплення науковцями, які залишаються в країні, продовжують дослідження та виховують нове покоління учених. Вона також подякувала колегам, які тимчасово працюють за кордоном і чий досвід, на її переконання, стане надбанням для відновлення української науки після війни. Оксана Кісь нагадала, що за час роботи Фонду фінансову підтримку (3,5 млрд грн) отримали 790 колективів, до складу яких входять понад 3 000 українських учених. Запит на підтримку значно перевищує ресурси, тому Фонд постійно шукає міжнародних партнерів. Приклад такої співпраці – консорціум LUKE, у межах якого саме зараз підбивають підсумки та визначають переможців.
Говорячи про наслідки російської агресії (зруйновані лабораторії, бібліотеки та аудиторії, вимушене переселення науковців, релокація установ, скорочення коштів), голова Фонду нагадала, що будь-яка криза містить можливість для змін, і навела метафору великої пожежі в Чикаго 1871 року. Тоді вигоріли 17 000 будівель, без даху над головою лишилися 90 000 мешканців. Але місто відбудували, а інвестиції в нові технології дали сталеві каркаси для висотних будівель, вогнетривку обшивку та безпечні пасажирські ліфти. «Ми не можемо загасити руйнівний вогонь війни. Проте наші знання і наша візія безсумнівно стануть незамінними для успішної післявоєнної відбудови», – зазначила вона. За словами Оксани Кісь, науковці здатні розгледіти у «розламах і тріщинах» вікна можливостей і сформувати бачення післявоєнного майбутнього як країни, так і науки.
![]() |
![]() |
Виконавча директорка НФДУ Ольга Полоцька зазначила, що Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку (і його цьогорічна тема «Спільні точки дотику завдяки науковій дипломатії») має для України особливе значення: повітряні тривоги руйнують робочий процес, блекаути зупиняють роботу, але, попри це, науковці знову й знову повертаються до досліджень. І саме грантова підтримка Фонду дає науковцям ресурси, щоб отримувати результати, важливі для науки і відбудови країни.
До експертизи конкурсів Фонд залучає міжнародних експертів, а підходи до їх проведення обговорює з організаціями-партнерами. Яскравий приклад – конкурс у сфері ментального здоров’я, організований разом із партнерами з Норвегії, де науковці з обох країн досліджують нагальні потреби України та водночас вчаться одне в одного. Разом з Офісом «Горизонт Європа в Україні» Фонд організовує національні контактні пункти, щоб дослідники краще розуміли вимоги програми й готувалися до участі.
Інтеграція до Європейського дослідницького простору, наголосила Ольга Полоцька, дає змогу узгоджувати пріоритети, об’єднувати знання навколо спільних цілей і мати доступ до інфраструктури ЄС.
Практичним досвідом поділилися представники трьох українських університетів. Професорка Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського Оксана Шевчук розповіла, як розбудовувати дослідницький потенціал та європейські партнерства поза межами національного конкурсу. Професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ігор Комаров говорив про міжнародне партнерство українських хіміків та хемоінформатиків. Директорка Навчально-наукового інституту зеленої та цифрової трансформації Поліського національного університету Тетяна Федонюк розповіла про партнерства, виклики та результати участі університету в програмі «Горизонт Європа».
![]() |
![]() |
![]() |
Експерт з політичних питань у галузі науки та інновацій Представництва ЄС в Україні Єгор Пивоваров, який звернувся до учасників із Брюсселя, наголосив, що Україна опинилася на радарі Європи. За його словами, дискусія дедалі менше стосується того, як Європа може допомогти Україні під час війни, і дедалі більше того, як український науковий потенціал, стійкість і технологічний досвід можуть допомогти майбутньому Європи. Він наголосив, що Європейський дослідницький простір – це не лише участь у програмі «Горизонт Європа», а й підходи до організації досліджень, фінансування наукової досконалості, розбудови кар’єри в науці та вільного поширення знань через кордони. Єгор Пивоваров привітав «дорожню карту» України на шляху до цього простору, але нагадав, що справжній показник успіху – не документ, а сильні інституції, кращі умови для досліджень і конкурентніші наукові результати. У звіті Єврокомісії 2026 року зазначено прогрес України, проте потрібні подальші реформи і незалежна інституція, яка опікуватиметься рівнем наукової досконалості.
Він закликав українських дослідників виходити за межі участі в європейських проєктах і починати координувати консорціуми, а також відзначив роль національних контактних пунктів у перетворенні європейських можливостей на практичні результати. За його оцінкою, Україна не лише користується науковою співпрацею, а й робить вагомий внесок у європейську науку, зокрема в галузях кібербезпеки, штучного інтелекту, енергостійкості та робототехніки. Українські інноваційні стартапи можуть підсилити конкурентоспроможність Європи, а під час відбудови країни після війни, на його думку, слід не просто відновити зруйноване, а збудувати краще на основі сучасних розробок.
Привітавши науковців зі Всесвітнім днем науки, він зазначив: «Ваші щоденні зусилля демонструють, що знання, креативність, бажання досягти академічної досконалості не можуть бути переможені».
Повний відео запис заходу доступний на офіційному Youtube-каналі HEOinUA 2.0:
Українською мовою
Англійською мовою






