02 Лютого 2023 12:18

Шанс для тварин

Літнім днем 2021 року на майданчик, де планувалося будівництво однієї з вітростанцій на півдні України,  завітала рішуча делегація. Науковці, які за кошти НФДУ виконували проєкт «Вплив розбудови відновлюваної енергетики у степовій зоні України на герпетобіонтну фауну»,  вивчили можливі ризики для місцевої біоти і підготували рекомендацію перенести будівництво вітряків на іншу ділянку. Пояснили девелоперу: це рішення допоможе зберегти рідкісні червонокнижні види, зокрема, хом’яка звичайного.

Компанія дослухалась до рекомендацій і вітряки було побудовано на іншій ділянці.

Вітроелектростанція на півдні країни

Керівник проєкту – науковий співробітник Київського зоологічного парку Михайло Русін разом з колегами багато років вивчає вплив відновлюваної енергетики на герпетобіонтну фауну  (дрібних ссавців, комах, жуків) та здійснює реінтродукцію в природу рідкісних видів (реінтродукція –  випуск представників видів у природу або переселення на інші території ареалу).

Вчені прагнуть мінімізувати вплив вітрових та сонячних станцій на біоту і використовують для цього найнадійніші інструменти: закон і науку.

– Ми уважно стежили за світовими науковими доробками щодо впливу відновлюваної енергетики на біоту і помітили, що є чимало досліджень про вплив цих об’єктів на кажанів та птахів і майже немає – про вплив на ґрунтову фауну, – розповідає пан Михайло. – Тому й подали цей проєкт на конкурс «Підтримка досліджень провідних та молодих учених» НФДУ. Вирішили, що настав час дослідити вплив об’єктів відновлюваної енергетики на біоту і, якщо він негативний, виробити рекомендації щодо мінімізації  такого впливу.  Саме це й передбачає Європейський зелений курс (European Green Deal), приєднатися до якого  планує і Україна.

Відновлювана енергетика стрімко розвивається і в світі, і в Україні. На Одещині, Херсонщині, в Запорізькій області будують сонячні та вітрові електростанції,  під будівництво, як правило, виділяють природні ділянки поза межами природно-заповідного фонду. «Природні ділянки не охороняються законом, але вони є місцем існування рідкісних видів і важливі для збереження біорізноманіття!», – наголошує співрозмовник.

Михайло Русін під час роботи

На кошти грантового фінансування НФДУ вчені закупили обладнання для польових досліджень – шумометри, віброметри, люксометри. І майже весь теплий час (весну, літо й осінь) 2021 року провели в експедиціях. Як правило, працювали вдвох – керівник проєкту Михайло Русін  і співробітник Національного науково-природничого музею НАН України Олександр Мартинов (нині він захищає Україну в лавах ЗСУ). Інколи до роботи залучали й інших молодих науковців та місцевих екологів, зокрема, наукового співробітника  Дунайського біосферного заповідника НАН України Олександра Гайдаша.

До польових експедицій науковці готувалися надзвичайно ретельно, зокрема,  заздалегідь отримували дозволи Прикордонної служби, а на відвідання ділянок будівництва – дозволи компаній, які вели будівництво. За потреби – також отримували дозвіл від Міндовкілля. І все одно, як розповів співрозмовник, інколи траплялися непередбачувані ситуації.

Команда наукової експедиції: Дмитро Соколовський, Олександр Гайдаш і Михайло Русін

– Якось наша група приїхала автівкою на берег затоки Сиваш на Херсонщині. Вивантажили речі (вийшла чималенька купа) й почали встановлювати намети, – згадує керівник проєкту. – А я вирішив швиденько з’їздити за продуктами. Доки їздив, у таборі побували і прикордонники, і нацгвардійці. Дозволи, звісно, залишилися в мене,  зв’язку не було…

Вчені досліджували три види ділянок: природних, де триває будівництво і де електростанції вже збудовано. Також з’ясовували, як відбувається відновлення біоти після завершення об’єкта. Потім  порівнювали результати досліджень і надавали рекомендації девелоперам.

Науковці вимірювали рівень шуму та пилу, вібрації на грунті,  ставили пастки на комах та гризунів. Для хом’яків використовували спеціальні безпечні пастки,  потім тварин маркували й випускали.

Під час виконання проєкту дослідники виявили і червонокнижних комах, і тих, про існування яких в Україні раніше ніхто не знав.

Хом’ячок сірий

–  Багато людей не розуміють, що таке будівництво вітро- чи сонячної станції, – пояснює Михайло Русін. – Територія будівельного майданчика може бути і 20 кілометрів завдовжки. До речі, для вітрових  електростанцій українське законодавство передбачає оцінку впливу на довкілля, а для сонячних електростанцій – ні.  Побудувати  сонячну електростанцію за українським законодавством все одно, що побудувати сарайчик…  Хоча вплив будівництва на біоту величезний! Для розуміння: на ділянці, де будують об’єкт, повністю знімають верхній шар ґрунту…

Сліпак білозубий

Науковці описали види рідкісних ссавців та комах, які зустрічаються на ділянках, де будівництво вже почалося чи було заплановано й напрацювали  рекомендації щодо зменшення впливу на довкілля. Зокрема, рекомендували перемістити деякі об’єкти в інше місце чи будувати електростанції в іншому місці.  «Восени 2021 року один з девелоперів справді «пересунув» свої вітряки. Від імені наукової групи ми звернулися до представників компанії і вони дослухалися до рекомендацій», – розповів науковець.

Також були випадки, коли науковці радили переселити самих червонокнижних тварин. І на деяких ділянках на Одещині, де було заплановано будівництво, їх справді вдалося переселити! Наукова група під керівництвом Михайла Русіна переселила кілька особин хом’яка звичайного, який має критичний загрозливий статус і в Україні, і в ЄС та сліпаків з будівельного майданчика на безпечні території. «До наших рекомендацій дослухалися, бо є закон, який вимагає це враховувати. Переселення почали влітку 2021 року, у 2022 році мали продовжити. Війна зруйнувала ці плани», – зазначив Михайло Русін.

…Вранці 24 лютого вчений прокинувся у своїй квартирі в Ірпіні. Під звуки вибухів разом з дружиною зібрали речі.  Планували виїхати наступного ранку, але трохи не встигли –  25 лютого близько сьомої години було підірвано міст через річку Ірпінь. Тому виїжджали манівцями, в обхід.  Прихисток знайшли у друзів-науковців на Івано-Франківщині.

– До Києва я повернувся навесні, певний час жив на роботі. До Ірпіня зміг потрапити 1 травня, – згадує співрозмовник. – Стіни нашого будинку були побиті кулями – у березні російський снайпер стріляв по вікнах сусідів…

Нині науковець працює, має багато планів на 2023 і наступні роки. Каже: війна – не час сидіти й чекати. Потрібно розвивати тему, впроваджувати результати проєкту, лобіювати зміни до законодавства щодо сонячних електростанцій. Після закінчення війни відновлювана енергетика буде стрімко розвиватися і це дуже добре.  Тому треба зробити все, щоб вплив вітрових та сонячних станцій на біоту був мінімальним.

Світлана ГАЛАТА

Інші новини

01 Березня 2024

У МОЗ відбудеться інфозахід для вчених, дослідників та інноваторів сфери охорони здоров’я

Міністерство охорони здоров’я України у співпраці з Міністерством освіти і науки України та Національним фондом досліджень України проведе «Інформаційни

24 Лютого 2024

ДВА РОКИ НЕЗЛАМНОСТІ

22 Лютого 2024

Розпочав роботу офіційний сайт «Офісу Горизонт Європа в Україні»

Друзі та колеги! З радістю повідомляємо, що сьогодні, 22 лютого, розпочав свою роботу офіційний сайт «Офісу Горизонт Європа в Україні»: https://horizon-

Курс українських вишів на інтеграцію до європейського дослідницького простору: фахівці Офісу зустрілися з представниками ІФНТУНГ

22 лютого «Офіс Горизонт Європа в Україні» з робочим візитом відвідали представники Івано-Франківського національного технічного університету нафти і га

21 Лютого 2024

Анонс семінару «Грантові можливості наукової співпраці»

«Офіс Горизонт Європа в Україні» інформує, що 23 лютого на базі Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна відбудеться семінар «Гранто