ПРЕСРЕЛІЗ
22–23 липня 2026 року, 22 українські експерти – представники національної дослідницької спільноти та української наукової діаспори – зібралися у Національному центрі синхротронного випромінювання SOLARIS у Кракові (Республіка Польща) для участі у Стратегічному форсайт-воркшопі «Майбутні сценарії розвитку системи досліджень та інновацій України 2035+». Захід був організований Агентством з управління проєктами DLR-PT (Німеччина) в межах міжнародного проєкту LUKE, що фінансується Європейським Союзом в межах програми «Горизонт Європа». Воркшоп був присвячений визначенню потенційних пріоритетних напрямів для формування стратегічних орієнтирів розвитку системи досліджень та інновацій України.
Стратегічний форсайт-воркшоп: від підготовки до участі
Понад 90 українських експертів у сфері досліджень та інновацій подали заявки на участь у воркшопі. Напередодні заходу, 14 липня 2026 року, для всіх заявників було проведено підготовчий онлайн-вебінар. Під час нього за допомогою експертних презентацій та інтерактивних вправ учасники ознайомилися з підходами стратегічного форсайту, а також набули практичних навичок проведення аналізу нових тенденцій. Згодом, в межах основного дводенного воркшопу учасники спільно працювали над дослідженням можливих сценаріїв розвитку системи досліджень та інновацій України після 2035 року, застосовуючи методи стратегічного форсайту для формування спільного бачення її майбутнього.
У перший день воркшопу учасники досліджували довгострокові чинники, які впливатимуть на розвиток системи досліджень та інновацій України. Працюючи у змішаних групах, вони визначали та обговорювали ключові соціальні, технологічні, економічні, екологічні, політичні та ціннісні (STEEPV) тенденції, оцінювали їхній потенційний вплив за допомогою методології «Колесо майбутнього» (Futures Wheel), а також аналізували можливості та виклики, які ці тенденції можуть створити для майбутнього системи досліджень та інновацій України.
Другого дня учасники зосередилися на переході від аналізу до формування стратегічних орієнтирів. Використовуючи підхід «Три горизонти» (Three Horizons), вони досліджували можливі шляхи переходу від поточного стану системи досліджень та інновацій України до спільного бачення її розвитку у 2035 році та в подальшій перспективі. Працюючи в тематичних групах, учасники розробили проєкти стратегічних рекомендацій, визначивши пріоритетні цілі, шляхи їх реалізації, ключові етапи та зацікавлені сторони, необхідні для здійснення майбутніх реформ.
Воркшоп завершився спільною презентацією рекомендацій, напрацьованих групами, та обговоренням подальших кроків у напрямі розроблення стратегічного документа щодо майбутньої екосистеми досліджень та інновацій України.
Пріоритетні напрями майбутніх сценаріїв розвитку системи досліджень та інновацій України
За результатами воркшопу було визначено чотири взаємопов’язані стратегічні пріоритетні напрями, які мають визначати розвиток системи досліджень та інновацій України:
- Таланти, розвиток та збереження людського потенціалу та безперервність передачі знань
- Штучний інтелект (ШІ) та трансформація природи досліджень
- Міжнародна позиція та управління українською системою досліджень
- Фінансування досліджень, інфраструктура та інноваційна економіка
У межах усіх чотирьох напрямів учасники визначили збереження та розвиток наукового потенціалу як один із найактуальніших викликів. «Відтік мізків» (brain drain) було визнано наскрізною проблемою, яка впливає на дослідницький потенціал, передачу знань, освіту, інноваційний розвиток і довгострокову конкурентоспроможність України. Учасники також наголосили на важливості поєднання інтеграції України до європейського дослідницького простору з розбудовою інституційної спроможності, ефективних механізмів управління та сталих моделей фінансування.
Воркшоп продемонстрував важливість стратегічного форсайту як інструменту, що допомагає зацікавленим сторонам виходити за межі нагальних потреб відновлення та формувати спільне бачення розвитку системи досліджень та інновацій України до 2035 року. Учасники обговорили довгострокові цілі, зокрема створення в Україні дослідницьких інфраструктур, визнаних на міжнародному рівні, а також ширше використання наукової дипломатії, зокрема посилення ролі наукових аташе при посольствах України у підтримці міжнародного дослідницького співробітництва.
Саймон Вінтер, представник Агентства з управління проєктами DLR-PT, наголосив на важливості діяти вже зараз, зазначивши:
«Відновлення дослідницької системи України буде визначатися не лише після завершення війни, а й рішеннями, які ухвалюються сьогодні».
Посилення екосистеми досліджень та інновацій України
Стратегічний форсайт-воркшоп є частиною ширшого комплексу заходів у межах діяльності Центру знань LUKE, який підтримує українських зацікавлених сторін у розвитку спроможностей у сферах стратегічного форсайту, управління дослідженнями, наукової дипломатії та співпраці науки й бізнесу. Завдяки спільному навчанню та довгостроковому стратегічному плануванню ця ініціатива сприяє формуванню стійкої, орієнтованої на майбутнє системи досліджень та інновацій і підтримує подальшу інтеграцію України до Європейського дослідницького простору.
Відображаючи ширшу місію Центру знань LUKE, представниця Агентства з управління проєктами DLR-PT Генрієтта Кірх наголосила:
«LUKE об’єднує українських та європейських представників дослідницької спільноти для спільного закладання основ системи досліджень та інновацій, орієнтованої на майбутнє».
Результати воркшопу стануть важливим внеском у подальший розвиток майбутньої екосистеми досліджень та інновацій України та сприятимуть підтриманню діалогу між українськими та європейськими зацікавленими сторонами щодо довгострокових пріоритетів розвитку досліджень та інновацій України.
Матеріали воркшопу
Презентації, представлені під час стратегічного форсайт-воркшопу «Майбутні сценарії розвитку системи досліджень та інновацій України 2035+», доступні в підрозділі «Форсайт» розділу Центр знань LUKE.
Фінансується Європейським Союзом. Висловлені погляди та думки належать виключно автору(ам) і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Європейської виконавчої агенції з наукових досліджень (REA). Ні Європейський Союз, ні орган, який надав фінансування, не можуть бути притягнуті до відповідальності за них.
