08 Квітня 2024 10:22

Українські мігранти на ринку праці ЄС: що змінилося за час війни?

Нещодавно 13 українських учених приєдналися до проєктів, які започаткували наукові команди з Нідерландів. Науковці перемогли у «Конкурсному відборі на додаткові грантові можливості Нідерландської дослідницької ради (NWO) для українських вчених: Партнерська ініціатива NWO-НФДУ 2023».

До одного з нідерландських проєктів приєдналася й професорка Національного університету «Львівська політехніка» Тетяна Степура. Науковиця планує дослідити: чи дотримуються в ЄС принципів гідної праці українських мігрантів, наскільки глибокою є нерівність щодо праці мігрантів з України, чи є прогрес у розв’язанні цієї проблеми.

Розповісти детальніше про ідеї, що мають доповнити нідерландський проєкт «Працююча демократія. Філософія праці для демократичних суспільств» ми попросили Тетяну Степуру.

«Міграція і до війни була причиною втрати людського потенціалу, війна ж це питання лише загострила, – зазначила дослідниця. –  Саме тому  важливо досліджувати проблему й шукати шляхи її розв’язання».

Нині в країнах ЄС перебувають майже шість мільйонів українців. Більшість з них виїхала за кордон у перші тижні повномасштабного вторгнення, коли ворог рвався до столиці, а танкові колони сунули до Чернігова, Сум, Харкова та інших міст.

У лютому 2022 року Європейський Союз вперше активував Директиву тимчасового захисту, яка надала громадянам України, що рятуються від війни, безпрецедентні права щодо тривалості перебування на території ЄС, працевлаштування, навчання, отримання медичної допомоги тощо.

«Подібних прикладів в історії ще не було, – наголосила пані Тетяна. – Тому я запропонувала порівняти: як українські мігранти почувалися на ринку праці до війни і як їм ведеться сьогодні. А також проаналізувати можливі перешкоди на шляху до гідної праці».

Принципи гідної праці для всіх працівників передбачено в Концепції гідної праці, яку Міжнародна організація праці ухвалила в 1999 році.  «Але нерівність у сфері праці все ще залишається, а стандарти гідної праці та соціального захисту щодо мігрантів можуть порушуватися, – зазначила співрозмовниця. – Я запропонувала нідерландським ученим дослідити, чи дотримано цих принципів щодо українських мігрантів. Сподіваюся, що моє дослідження допоможе досягнути загальної мети проєкту «Працююча демократія», зрозуміти, як різні форми праці (особливо на периферії ринків праці) впливають на демократичні погляди людей і чи відповідає це  нормам демократії».

В рамках дослідження Тетяна Степура планує провести онлайн-опитування серед українських мігрантів (і не тільки в Нідерландах). «Важливо отримати  відповіді на запитання «Що змінилося?», – пояснила дослідниця, – Це допоможе зрозуміти, чи є прогрес щодо гідної праці мігрантів й розвитку демократичних цінностей, порівняти  ситуацію до і під час війни. На жаль, досягти цього прогресу не просто, а щодо мігрантської праці – ще складніше».

Тетяна Степура має чималий досвід дослідження міграційних процесів, зокрема, вона вивчала вплив міграції українців на ринки праці Польщі і Німеччини. Також вона розробила авторську методику оцінювання нерівності і досліджувала це питання в різних регіонах України.

Під час виконання проєкту в рамках ініціативи NWO-НФДУ, науковиця планує  скористатися статистичною базою європейських країн та європейськими дослідженнями. «Європейські вчені активно досліджують питання української міграції,  – продовжила розповідь співрозмовниця. – За кордон виїхали молоді, працездатні люди, це цінний ресурс для економіки європейських країн. Тому європейці намагаються зрозуміти наміри українців, чи планують вони залишатися, чи, навпаки,  хочуть повернутися».

…Для того, щоб перемогти в Конкурсному відборі на додаткові грантові можливості Нідерландської дослідницької ради, українські вчені повинні були знайти партнерів у науковій спільноті Нідерландів. Запитуємо пані Тетяну: як і де вона шукала партнерів по проєкту? І чи складно було їх знайти?

«Знаю, що інколи міжнародних партнерів доводиться шукати дуже довго, – відповіла вона. – Але в цьому випадку, завдяки співпраці НФДУ і Нідерландської дослідницької ради, я знайшла їх дуже швидко. Під час вебінару, який організував Фонд, познайомилася з професоркою Гронінгенського університету Лізою Герцог. Ми працюємо в різних галузях, але одразу знайшли спільні точки наукових інтересів».

Мультидисциплінарність проєкту, на думку дослідниці, допоможе розширити фокус дослідження і охопити ширші ринки праці європейських країн. Це важливо, адже кожна країна, яка прийняла українців, має свої особливості. Та й поширити результати роботи в міжнародній команді буде легше.

Додана вартість проєкту – і в імплементації європейських академічних цінностей в українську науку. «Україна обов’язково стане членом ЄС. Європейська наукова спільнота це розуміє й намагається налагоджувати зв’язки, розповідати про академічні цінності та принципи відкритої науки в Європейському дослідницькому просторі, – додала Тетяна Степура. –    Наш проєкт важливий і з цих міркувань.  Дякую нідерландцям за можливість долучитися до їх проєкту, та НФДУ – за сприяння!».

Світлана ГАЛАТА

 

 

Інші новини

17 Травня 2024

ЗАХІД З НАГОДИ ДНЯ НАУКИ В УКРАЇНІ: «ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ ДО СВІТОВОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОСТОРУ»

Нагадуємо, що сьогодні – 17 травня 2024 року – відбудеться інформаційний захід з нагоди Дня науки в Україні: «Інтеграція України до світового дослідниць

16 Травня 2024

Участь НФДУ в Генеральній Асамблеї Science Europe

15 травня 2024 року в Дослідницькому фонді Фландрії (FWO) в Брюсселі відбулась Генеральна Асамблея Асоціації Science Europe. Нагадуємо, що Science Eu

З Днем вишиванки!

У кожній вишиванці — гордість, краса і невичерпна сила українського духу. Сьогодні ми вдягаємо вишиванки не тільки як символ нашої культури, але й як

15 Травня 2024

ЗАПРОШУЄМО НА ЗАХІД З НАГОДИ ДНЯ НАУКИ В УКРАЇНІ: «ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ ДО СВІТОВОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОСТОРУ»

З нагоди Дня науки в Україні, 17 травня 2024 року Національний фонд досліджень України проведе інформаційний захід «Інтеграція України до світового досл

14 Травня 2024

У Брюсселі відбувся семінар «Голосування за науку: Роль науки в Європі»

14 травня 2024 року, паралельно із Генеральною Асамблеєю асоціації Science Europe у Брюсселі, Бельгія відбувся семінар Voting for Science: The Role of S