Перш ніж вони зможуть повернутися до своїх лабораторій, їм потрібен мир!
Українські вчені кажуть, що сьогодні їм потрібна зброя, а не гранти, оскільки російські загарбники продовжують бомбити міста, укриття та інфраструктуру по всій країні.
«Зараз нам, українцям, включно з науковцями, потрібно, щоб ЄС надав більше зброї, а НАТО закрило небо над Україною, оскільки російські війська продовжують бомбардувати Україну та вбивати людей, у тому числі жінок та дітей», – написав у електронному листі Павло Михайлюк (біохімік, грантоотримувач фонду фундаментальних досліджень ЄС та ERC – Європейської дослідницької ради).
Відверті слова Михайлюка відображають думку багатьох. Оскільки російське вторгнення наближається до свого четвертого тижня, життя в країні призупинено, доки не буде досягнутий мир. Багато будівель університетів і науково-дослідних установ були розбомблені. Деякі дослідники взялися за зброю. Інші втекли до сусідніх країн, але ця можливість недоступна більшості чоловіків у віці від 18 до 60 років. Наразі багато хто не думає про дослідження.
Виконавча директорка Національного фонду досліджень України Ольга Полоцька заявила, що дослідникам потрібна зупинка війни. Очікують, що західні країни запровадять заборонену для польотів зону та посилять економічні санкції. «Те, що потрібно академікам в Україні, — це мир», — сказала Ольга Полоцька.
Три тижні тому пані Ольга спілкувалася з Science|Business з бомбосховища в Києві. Тепер вона переїхала за межі столиці, де продовжує намагатися зберегти свою справу.
Антон Кузик, український дослідник біонанотехнологій із Фінляндії, який цього тижня виграв грант ERC, погоджується, що продовження досліджень не є основним напрямком у наші дні. «Звичайно, зараз кар’єра не є головною проблемою», – сказав Кузик. «Я б сказав, що основні зусилля спрямовані на те, щоб якнайшвидше повернути життя в Україні в норму».
Координаційна підтримка
Багато хто залишається воювати, інші тікають. За даними ООН, з початку війни з України втекли понад 3 мільйони людей. Серед них, неминуче, багато вчених і дослідників.
Європейська дослідницька спільнота швидко мобілізується, щоб допомогти дослідникам, які рятуються від все більш кровопролитної війни, щоб продовжити свою роботу в безпеці. За кілька днів дослідники з усієї Європи організували масову кампанію, в якій перераховано сотні вакансій в академічних та науково-дослідних установах по всьому світу, доступних для українських біженців.
ERC, яким керує спеціальна агенція ЄС, оголосила сьогодні, що веде базу даних із переліком вакансій у проєктах, що фінансуються ERC, доступними для українських дослідників та допоміжного персоналу, наприклад техніків та керівників лабораторій.
Президент ERC Марія Лептін попросила 5600 грантоотримувачів, які фінансує установа, розглянути можливість найму українських біженців для своїх поточних проектів. «Можливо, ви плануєте найняти членів команди для свого проєкту, що фінансується ERC, і я прошу вас розглянути питання про дослідників біженців та інших співробітників з України, чий досвід відповідає вашим потребам», – сказала Лептін.
Наступний крок – координація реагування на урядовому рівні. Крістіан Елер, один із членів Європейського парламенту, сьогодні вранці звернувся до Twitter із закликом до ЄС створити спеціальну схему стипендій для вчених, які знаходяться в групі ризику.
Елер визнав, що Європейська комісія поспішає шукати способи допомогти українським науковцям в еміграції, в той час як країни-члени обговорюють координацію, але поки що відповідь була заплутаною.
Одним із рішень, за словами Елера, є створення європейської програми для вчених, які знаходяться в групі ризику. Це справа, яку він відстоював деякий час. Всього через кілька місяців після того, як ЄС не зміг допомогти вченим, які тікають від наступу Талібану в Афганістані, хвиля українських дослідників зустрічається без скоординованої допомоги на рівні ЄС. «Минулого літа ми підвели афганських вчених, сотня все ще знаходиться під загрозою», – сказав Елер. «Тепер ми погано підготовлені ефективно допомагати дослідникам».
Нагадуючи довгострокову підтримку ЄС, ERC заявив, що вже підготував пропозицію, яка полегшить процес подання заявок на його гранти дослідникам, які тікають із зон війни та конфліктів,
Так само, прагнучи допомогти українським студентам, які не змогли продовжити навчання, міністр вищої освіти і науки Ірландії Саймон Харріс закликав ЄС почати використовувати кошти студентської мобільності Erasmus+ для створення спеціальної програми стипендій для українських біженців.
Кузик, який народився у Львові та працював у Фінляндії та Німеччині протягом останніх 19 років, каже, що реакція дослідницького світу була чудовою, але зазначає, що багато пропонованих пропозицій перебування є короткостроковими. Хоча прагнення полягає в тому, щоб якнайшвидше закінчити війну та повернутись в Україну, деякі дослідники, особливо старші, не настільки гнучкі й потребують довготривалої підтримки, щоб продовжити свою кар’єру в еміграції.
Кузик сподівається, що після війни Україна збільшить інвестиції у дослідження, що дозволить вченим продовжити роботу в країні. Є багато потенціалу. Кузик, наприклад, є третім за рік навчання в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, хто отримав грант ERC. Сьогодні жоден із трьох одержувачів не працює в Україні. «Україна – велика країна. Треба визнати, що вона має значний інтелектуальний потенціал», – сказав Кузик.
Джерело: Science|Business
