18 Січня 2024 15:33

Відновити річку, яка стала щитом для столиці

25-го лютого 2022 року, щоб не допустити прорив ворога до Києва, було підірвано мости через річку Ірпінь у Гостомелі, Демидові, на Новоірпіньскій трасі та дамбу біля Козаровичів. Вода швидко затопила поля й дороги, а російські танки, які рвалися до столиці, зупинитися на підступах до міста. Деякі – зав’язли в розмоклому чорноземі.

Але ще 23 лютого керівництво Міндовкілля запитало в науковців Інституту гідробіології НАН України: які екологічні наслідки можуть бути у разі підриву греблі в Демидові, у випадку, якщо потрібно буде зупинити ворога. Директор інституту, член-кореспондент НАН України Сергій Афанасьєв відповів, що наслідки, безумовно, будуть, але ціна питання – не співставна.

Через кілька днів річка справді стала бар’єром, який зупинив ворога.

Нині, майже два роки по тому, науковці Інституту гідробіології досліджують: в якому стані річка Ірпінь?  Як почувається її біота? І найголовніше – що потрібно зробити, щоб допомогти річці відновитися?

За кошти грантового фінансування Національного фонду досліджень України вчені виконують проєкт «Розробка технологій та заходів з ревіталізації річкових систем, що постраждали внаслідок російської агресії, як складова розділу 8 Планів Управління Річковими басейнами». Про мету, задачі і перші результати проєкту запитуємо його керівника Сергія Афанасьєва.

Розмову починаємо, розглядаючи фото з вересневої і грудневої експедицій команди на річку Ірпінь та її притоки. На одній зі світлин науковці у забродних костюмах беруть проби у крижаній воді, на іншій – Сергій Афанасьєв на засніженому березі ладнає до запуску підводний дрон. Запитую про робочі  будні експедицій. Науковець усміхається, каже: в експедиціях працюють члени команди, але він не втерпів і власною автівкою поїхав подивитися, як справи у колег. Додає, що забродні костюми і дрон (та інші абсолютно необхідні для дослідження речі й прилади) інститут придбав за кошти гранту НФДУ. «На фотографіях – «польові біологи», рідкісний для України «вид» вчених, –   зазначає він. – Наші науковці готові самовіддано піти в експедицію за будь-якої погоди восени чи взимку. В інституті залишаються працювати саме такі. Людям, які далекі від науки, така робота може здатися жахливою, адже дослідник не просто йде в багнюку, а й приносить ці зразки в лабораторію і натхненно вивчає під мікроскопом».

Втім, співрозмовник одразу наголошує, що команда почала дослідження не з експедицій, а з типології й ідентифікації масивів поверхневих вод басейну річки.

Головна ідея проєкту: з’ясувати, в якому стані знаходиться річка після інтенсивних боїв, що сталося з якістю води, які види тварин та рослин найбільше постраждали тощо. На основі результатів дослідження буде розроблена система заходів з ревіталізації річки та її притоків.

Вчені  вивчають також, у якому стані знаходяться гідротехнічні споруди, як позначився на цих спорудах підрив мостів, обстріли тощо. «Річка – це не тільки природна система, це ще й водне господарство, яке потрібно відновити. Зробити це потрібно на основі нових підходів. Наприклад, стара гідротехнічна споруда чи міст могли заважати проходу риби. Ми ж за підсумками проєкту запропонуємо рішення, які забезпечать міграцію риб, підтримають природне біорізноманіття», – продовжив розповідь співрозмовник.

Райони, де було складно вижити і людям, і ріці

Басейн річки Ірпінь досить великий, понад три тисячі км², на берегах річки знаходяться населені пункти Стоянка, Мощун, Ірпінь, які постраждали у перші тижні повномасштабного вторгнення. Проаналізувати ситуацію на такій площі і надати рекомендації за короткий час проєкту непросто, але команда має досвід і чіткий план. (Наприклад, кілька років тому вчені допомогли ревіталізувати Потік Скородний в Карпатах, відновити природну течію  Ягорлика на Одещині).

Проєкт, який дослідники виконують за кошти НФДУ, передбачає кілька етапів. Перший – це вивчення впливів війни на річку і загроз щодо цих впливів, стану гідротехнічних споруд тощо. А також – аналіз, як функціонували ці споруди до війни, і рекомендації, що потрібно зробити, щоб, за висловом Сергія Олександровича, «річці було добре». «Ви можете запитати: що ж таке добре? – зазначив учений. – Водна рамкова директива ЄС на перше місце ставить біологічні показники. Тобто якщо рибі (а також безхребетним, водоростям та вищій водяній рослинності) добре, то й річці добре. Ми все це вивчаємо».

Науковці виділяють типи річок у басейні Ірпіня і для кожного типу розробляють референційні (еталонні) умови. Ці еталонні умови вони «піддивляються» у регіоні, де річка відповідного типу не порушена. А ще аналізують давні дані (наприклад, 30-х років минулого століття), щоб зрозуміти, яка риба і рослинність були в басейні річки. Ці дані дають змогу скласти картину, який ідеальний Ірпінь (на тій чи іншій ділянці) може бути. Зробити це швидко й якісно знову допомагає досвід: науковці інституту уже розробляли еталонні умови для річок різного типу в басейні Прип’яті, Вісли (Західний Буг та Сян), Тиси, Південного Бугу та Дністра.

Лайфхак для впровадження

Для того, щоб результати проєкту і рекомендації були впроваджені в життя, дослідники придумали спеціальний план. «Плануємо надати рекомендації центральним органам виконавчої влади, які відповідають за відновлення річок. Ми розуміємо, як ухвалюються рішення і як потрібно діяти, щоб був результат, – пояснив Сергій Олександрович. – Наприклад, є постанова Кабінету Міністрів, яка зобов’язує органи державної влади, зокрема Держводагентство, розробляти Плани Управління Річковими Басейнами. У цих планах є окремий розділ 8, який винесено у назву нашого проєкту, – це програма заходів, яка має бути впроваджена для досягнення доброго екологічного стану річок басейну».

Свої рекомендації вчені пишуть саме у форматі відповідного розділу. Їх можна буде легко перенести до плану і взяти в роботу.

Дрон під кригою

Про експедиції (всього їх буде чотири), звісно, науковець теж розповів. Ззначив, що в місцях, де йшли запеклі бої, річка та її береги справляють гнітюче враження. На дні чимало уламків снарядів та воєнної техніки, багато гідротехнічних споруд  зруйновано.

До речі, відбирати проби під час зимової експедиції вченим допомагав дрон. Біля берега дослідники робили спеціальну лунку в кризі в яку й запускали безпілотник.

Під час експедицій в басейні річки Ірпінь дослідники зафіксували і вразливі «червонокнижні» види, і види, внесені до резолюції та додатку ІІІ Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі. Водночас у нижній течії річки Ірпінь, де точилися бойові дії, суттєво збільшилася кількість інвазивних видів.

Насамкінець запитуємо в Сергія Афанасьєва: якою він бачить річку Ірпінь через кілька років?

– Це буде чудова річка, прохідна для міграції риб і безхребетних, – з впевненістю відповів науковець. – Зокрема, буде вирішено проблеми загачування гребель і усунено непрохідні ділянки під мостами. На жаль, багато десятиріч замість того, щоб відновити русло, на проблемних ділянках клали труби, якими не могла пройти риба. Сподіваюся, цих бездарних труб у майбутньому не буде. Замість бетону, на якому наростає лише слизька пліснява, можна покласти каміння відповідного розміру, яке створить ніші для риб і раків.  Така система працюватиме на річку.  До речі, відновити плануємо і заплаву.  Якщо ворог ще раз захоче «взяти Київ за три дні», то ці непрохідні, заболочені  райони стануть додатковим «щитом» для столиці.

Світлана ГАЛАТА

Інші новини

01 Березня 2024

У МОЗ відбудеться інфозахід для вчених, дослідників та інноваторів сфери охорони здоров’я

Міністерство охорони здоров’я України у співпраці з Міністерством освіти і науки України та Національним фондом досліджень України проведе «Інформаційни

24 Лютого 2024

ДВА РОКИ НЕЗЛАМНОСТІ

22 Лютого 2024

Розпочав роботу офіційний сайт «Офісу Горизонт Європа в Україні»

Друзі та колеги! З радістю повідомляємо, що сьогодні, 22 лютого, розпочав свою роботу офіційний сайт «Офісу Горизонт Європа в Україні»: https://horizon-

Курс українських вишів на інтеграцію до європейського дослідницького простору: фахівці Офісу зустрілися з представниками ІФНТУНГ

22 лютого «Офіс Горизонт Європа в Україні» з робочим візитом відвідали представники Івано-Франківського національного технічного університету нафти і га

21 Лютого 2024

Анонс семінару «Грантові можливості наукової співпраці»

«Офіс Горизонт Європа в Україні» інформує, що 23 лютого на базі Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна відбудеться семінар «Гранто