Набуття Національним фондом досліджень України членства в Асоціації Science Europe вже надає нам чисельні можливості щодо залучення до практик, процесів, стандартів на норм ЄС у нашій професійній галузі. Представники НФДУ регулярно запрошуються до участі в заходах, які проводяться Асоціацією з метою поширення кращих практик, а також обміну думками (зокрема, критичними) щодо відповідних ініціатив на рівні ЄС та на глобальному рівні.
18-19 жовтня виконавча директорка НФДУ Ольга Полоцька взяла участь у Конференції з питань відкритої науки 2022 (Science Europe Open Science Conference 2022). Інформація про захід – за посиланням: https://www.scienceeurope.org/events/open-science-conference-2022/
Метою дискусії була спроба надати обґрунтовані відповіді на два основних питання:
- Чи готова відкрита наука стати нормою в сфері досліджень?
- Як зробити перехід до засад відкритої науки справедливим та життєздатним?
У листопаді 2021 року на 41-й Генеральній конференції ЮНЕСКО було ухвалено Рекомендації ЮНЕСКО з відкритої науки. Документ серед іншого містить визначення поняття «відкрита наука»: інклюзивний конструкт, який поєднує різні рухи та практики, спрямовані на те, щоб зробити багатомовні наукові знання широко доступними та придатними для використання для всіх, посилити наукову співпрацю та наростити обмін інформацією на благо науки та суспільства, а також відкрити представникам суспільства, які не належать до традиційної наукової спільноти, процеси створення наукових знань, їх оцінки та обміну ними. Відкрита наука охоплює всі наукові дисципліни та аспекти наукової практики, включаючи фундаментальні та прикладні науки, природничі, соціальні та гуманітарні науки, і спирається на такі ключові засади: відкрите наукове знання, відкрита наукова інфраструктура, наукова комунікація, відкрите залучення представників суспільства та відкритий діалог з іншими системами знань.
Простих відповідей на те, як можна побудована таку складну систему, немає. Усім учасникам заходу зрозуміло, що такий перехід має враховувати національні, фінансові, соціальні, часові, людські та інші обмеження. Практику публікації наукових результатів та даних, яка складалася десятиріччями, неможливо змінити без залучення всіх зацікавлених сторін: урядів, національних та міжнародних грантонадавачів, університетів, науково-дослідних установ, бізнесу, видавців, репозитаріїв, бібліотек тощо.
Перелік тем, які обговорювались на конференції включав, зокрема, такі:
- відкрита наука та суспільство
- справедливість та інклюзивність доступу до наукових результатів та даних
- розгортання реформи оцінювання в галузі науки як необхідного паралельного процесу
- доступ до та використання відкритої наукової інфраструктури
- розробка політик та засад відкритої науки на європейському та глобальному рівнях
- виклики переходу до практик відкритої науки як на міжнародному, так і національному рівнях
- фінансові виклики та можливі варіанти їх подолання
- залучення до діалогу дослідників з особливим акцентом на молодих вчених
- ведення діалогу з громадськістю
Дякуємо команді Science Europe за неймовірну роботу з організації конференції: два дні доповідей та панельних дискусій, 48 спікерів та панелістів, які представляли країни ЄС, а також США, Велику Британію, Мексику та Південну Африку.
Долучаємось до тренду Open Science Diplomacy!
