Вчені презентували свої розробки урядовцям і народним депутатам
Матеріали, вироби з яких мають противірусну та антимікробну дію; пристрій, що з’єднує пошкоджені судини й стане в пригоді військовим хірургам; еквівалент дерми, що може рятувати життя після важких опіків; модель розрахунків зон затоплень Києва у випадку руйнування греблі Київської ГЕС; технологію створення новітніх високоміцних сталей; нові матеріали для одержання, зберігання та використання водню; інформаційну технологію оцінювання пожежної небезпеки; нові, ефективні й недорогі технології біологічної рекультивації техногенно порушених земель, – ці та інші результати досліджень, що виконані (чи виконуються) за кошти Національного фонду досліджень України, було представлено під час Innovation breakthrouqh day 2023.
«День інноваційних проривів 2023», який відбувся 26 липня готували фахівці Українського фонду стартапів та Національного фонду досліджень України. І, звісно, головними героями цієї події стали науковці. Дослідники пройшли двотижневий курс з підготовки пітчів від УФС, інкубатора YEP та deep tech акселератора Vacuum. А ще – відвідали стратегічні сесії з лідерами індустрії та галузевими експертами, отримали індивідуальну менторську підтримку від експертів фонду стартапів.
Спеціалісти Агенції креативного маркетингу Idealers Agency навчали дослідників, як створити вдалу презентацію проєкту для інвесторів; викладач ораторської майстерності Олександр Зайома пояснив, як надихати слухачів своїми ідеями.
Звісно, на початку зустрічі вчені хвилювалися. Але недовго, адже учасники зустрічі – колеги-науковці, міністр освіти і науки Оксен Лісовий і заступник міністра Денис Курбатов, голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, народний депутат України Роман Грищук, директор Українського фонду стартапів Павло Карташов, виконавча директорка Національного фонду досліджень України Ольга Полоцька та інші слухали виступи вчених уважно й доброзичливо.
У вступному слові Оксен Лісовий зазначив, що кожна наукова ідея, впроваджена в життя, може змінити світ, економічну ситуацію та сприйняття нашої країни у світі. Міністр переконаний, що рівень наукових досліджень та потенціал українських учених, попри війну, дуже високий, і «єдине, що не відповідає світовому рівню, це рівень фінансування». І «якщо ми не будемо фінансувати науку на достойному рівні, то не факт, що досягнемо успіху», – наголосив він.
Про те, що наукові результати не повинні бути загублені (тобто залишитися лише в теорії), говорив і Сергій Бабак. «Нашою метою є впровадження їх в економіку. Ми хочемо допомогти довести ці розробки до впровадження і будемо шукати шляхи, як це зробити», – зазначив Сергій Віталійович.
У країні, яка протистоїть ворогу, і «оборонка», і відбудова країни неможливі без проривних наукових рішень та ідей. Тому, як зазначила виконавча директорка НФДУ Ольга Полоцька, важливо, щоб наука була «для» – для нової якості життя людей, для економіки, бізнесу тощо. «Має бути розуміння, що наука робиться для того, щоб був суспільний зиск», – пояснила Ольга Олександрівна. Також українці мають розуміти цінність науки. Бо ворог цю цінність чудово розуміє, і цілить, в першу чергу, в наукові установи, університети, дослідницькі лабораторії.
Під час зустрічі було презентовано десять проєктів. Після короткої презентації (пітчу) гості ставили запитання на шталт: «Чи контактували ви з виробничниками?», «Що потрібно, щоб ваша розробка була впроваджена в життя?» тощо. Наприклад, на запитання «Яка допомога вам потрібна для впровадження?» дослідниця з Інституту молекулярної біології і генетики НАН України Любов Лукаш пояснила, що її винахід потребує недешевої експертизи в акредитованій токсикологічній лабораторії. Після цього можна буде починати клінічні дослідження.
Сергій Бабак поцікавився також: чи можна надрукувати на 3D принтері, наприклад, футляр для смартфона з матеріалу, який має антибактеріальні й антивірусні властивості. На це запитання автор проекту, вчений з Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона НАН України Максим Юрженко подав народному депутату смартфон, і пояснив, що поверхня футляру вже вдосконалена за допомогою нової технології. «Це коштувало одну копійку», – з усмішкою дадав пан Максим.
І звісно, і вчених, і гостей зустрічі цікавило: що далі? Чи планує Український фонд стартапів співпрацювати з науковцями? Який формат цієї співпраці? На ці запитання відповів директор Українського фонду стартапів Павло Карташов. Він пояснив, що це перший пілотний проєкт УФС з НФДУ, і фонд стартапів дуже сподівається, що команди проєктів, які пройшли навчання, подадуть заявки на конкурси фонду, «вийдуть на стартап» і отримають фінансування.
У найближчому майбутньому УФС планує масштабувати проект, зокрема, налагодити співпрацю з НАН України та університетами з усіх регіонів країни. «Науковці мають займатися наукою, інноваціями, технологіями. А наша задача – зібрати всі можливості для дослідників в одному місці. Щоб ви могли прийти й отримати консультацію, менторство, гроші», – зазначив директор фонду стартапів.
Сьогодні УФС реалізує проекти в сфері медицини, технологій харчування, аграрних технологій, сировинних матеріалів тощо. «Приблизно з грудня 2023 року ми розпочнемо й реалізацію DeepTech-грантової програми для проєктів, які мають наукову складову. Тобто можливостей на сьогодні більше, ніж проєктів», – наголосив Павло Карташов.
Також під час нетворкінгу науковці запитували: які нові конкурси планує оголосити НФДУ та яке міжнародне фінансування залучає Фонд? Ольга Полоцька розповіла, що восени цього року почнуть роботу команди-переможці конкурсу «Кембридж – НФДУ 2022. Індивідуальні гранти на проведення досліджень (розробок) для українських вчених», кошти на який надав Кембриджський університет.
Цього року також планується оголосити й спільний конкурс НФДУ та Швейцарського національного наукового фонду. На цей конкурс зможуть подати заявки дослідники зі Швейцарії й України. Проєкти-переможці триватимуть до трьох років, їх фінансуватиме SNSF.
У 2023 році стартує також спільна ініціатива НФДУ та Нідерландської дослідницької ради – «Конкурсний відбір на додаткові грантові можливості НДР для українських вчених: Партнерська ініціатива НДР-НФДУ». Мета конкурсу – допомогти кваліфікованим українським дослідникам у скрутний час.
«Двері Національного фонду досліджень України для науки – відкриті», – наголосила Ольга Полоцька.
