Ваш вибір щодо необов'язкових файлів cookie на цьому сайті

Вебсайт використовує файли cookie, щоб надати всім користувачам найкращий досвід використання.

Ваш вибір щодо необов'язкових файлів cookie на цьому сайті

Вебсайт використовує файли cookie, щоб надати всім користувачам найкращий досвід використання.

20 Березня 2026 16:39

Міжнародна конференція з наукового співробітництва «Міжнародне наукове співробітництво – з Україною та для України» відбулася в Тарту

18 березня 2026 року в м. Тарту (Естонія) відбулася міжнародна конференція “Міжнародне наукове співробітництво – з Україною та для України” (International Research Cooperation – With Ukraine and For Ukraine), організована Естонською дослідницькою радою (Estonian Research Council, ETAG) у співпраці з Національним фондом досліджень України (НФДУ) та за підтримки ESTDEV – Естонського центру міжнародного розвитку.

Метою конференції було представлення вже наявного естонсько-українського наукового співробітництва, а також створення платформи для змістовного діалогу щодо подальших перспектив його розвитку в ширшому європейському контексті. Учасники мали можливість обмінятися досвідом, окреслити ключові досягнення та визначити стратегічні напрями для поглиблення партнерства.

Під час заходу особливу увагу було приділено висвітленню національних, європейських, а також північно-балтійських ініціатив, спрямованих на підтримку стійкості української науки в умовах сучасних викликів. Обговорювалися механізми інтеграції української науки до європейського дослідницького простору, інструменти зміцнення інституційної спроможності, а також можливості для розширення міжнародної співпраці, мобільності науковців і реалізації спільних дослідницьких проєктів.

У заході взяли участь провідні науковці та адміністратори дослідницьких проєктів, представники органів влади та міжнародних організацій, а також усі зацікавлені у розвитку наукової співпраці. Національний фонд досліджень України на конференції представили виконавчий директор Ольга Полоцька та начальник відділу «Офіс Горизонт Європа в Україні» Ігор Таранов, які долучилися до обговорення ключових питань зміцнення міжнародного партнерства та підтримки української науки.

Ольга Полоцька долучилася до конференції у форматі онлайн та у своєму виступі всебічно висвітлила ключові аспекти функціонування української наукової сфери в сучасних умовах. Вона окреслила поточний стан досліджень, зокрема з урахуванням впливу повномасштабної війни, а також зосередила увагу на основних викликах, що постають перед науковою спільнотою.

У межах виступу було проаналізовано ключові потреби у забезпеченні сталого розвитку наукової галузі, питання збереження та розвитку наукового потенціалу, а також шляхи підвищення стійкості системи досліджень. Окрему увагу було  приділено інтеграції українських науковців до європейського та глобального наукового простору, підкресливши значення міжнародного партнерства та участі у спільних ініціативах.

Окремий блок виступу був присвячений стратегічним пріоритетам діяльності НФДУ як ключової інституції, що забезпечує розвиток конкурентоспроможної науки в Україні. Було представлено основні інструменти та механізми підтримки наукових досліджень, що реалізуються у тісній співпраці з міжнародними партнерами. У цьому контексті було підкреслено важливість координації зусиль для забезпечення сталого розвитку української науки та її повноцінної інтеграції до європейського дослідницького простору.

Керівник відділу «Офіс Горизонт Європа в Україні» Ігор Таранов був присутній на заході особисто та представив доповідь у другій сесії заходу «Нові шляхи до тіснішої співпраці з Україною – ініціативи естонських університетів» на тему:«Міжнародна наукова співпраця України: інтеграція у європейський дослідницький простір та формування нових консорціумів».

Ігор Таранов представив сучасний стан міжнародної наукової співпраці України, зокрема в межах Рамкової програми ЄС «Горизонт Європа», та окреслив ключові напрями подальшого розвитку участі України у Програмі та інтеграції до європейського дослідницького простору. Він підкреслив важливість системної роботи мережі національних контактних пунктів та посилення підтримки українських заявників за допомогою аналітичних інструментів та обміну досвідом.

В рамках конференції Ігор Таранов також долучився до підсумкової панельної дискусії «Ключові питання та можливості для тіснішої дослідницької співпраці з Україною», під час якої було обговорено ключові висновки сесій та перспективи подальшої міжнародної наукової співпраці на підтримку інтеграції України до Європейського дослідницького простору.

Учасники панельної дискусії підтвердили, що міжнародна наукова співпраця України з європейськими партнерами має значний потенціал для розвитку та довгострокового зміцнення. Основною темою стало питання, як забезпечити, щоб співпраця не була лише реакцією на кризу, а перетворювалася на стабільне і стратегічне партнерство. Учасники наголошували, що така взаємодія є вигідною не лише для України, а й для країн-партнерів, зокрема для Естонії, і що участь України в спільних проєктах є яскравим прикладом для інших держав.

В ході конференції учасники обговорили пріоритетні напрями наукових досліджень у північно-балтійському регіоні, де спільні виклики та інтереси країн створюють основу для взаємного обміну знаннями та співпраці. При цьому наголосивши, що вибір напрямів і партнерств має виходити з реальних потреб суспільства та країн-учасниць, а не лише з формальних чи політичних міркувань. Особлива увага приділялася адаптації до сучасних викликів: учасники наголосили на важливості оперативного реагування та спільної координації заходів підтримки.

Конференція засвідчила високий рівень зацікавленості у поглибленні співпраці між українською та європейською науковими спільнотами, а також продемонструвала наявність дієвих інструментів для її подальшого розвитку. Представлені ініціативи та досвід реалізації спільних проєктів переконливо підтвердили, що така взаємодія вже приносить відчутні результати та має значний потенціал для розширення й масштабування. Водночас міжнародні учасники неодноразово відзначали стійкість українських дослідників, їхню здатність продовжувати наукову діяльність і розвивати співпрацю навіть в умовах безпрецедентних викликів.

В ході заходу генеральна директорка ETAg Ану Ноорма представила зроблену нею у 2024 році світлину з Майдану Незалежності в Києві, яка стала символічним відображенням підтримки України та солідарності з українською науковою спільнотою. У своєму виступі вона наголосила на простому, але ключовому посилі – разом ми сильніші, підкресливши, що саме об’єднання зусиль, послідовне зміцнення партнерства та взаємна підтримка є ключовими умовами для ефективної відповіді на сучасні виклики та сталого розвитку науки.

Повну трансляцію конференції можна переглянути на YouTube:

Інші новини

28 Квітня 2026

ЮНЕСКО оголошує прийом заявок на серію воркшопів з біобанкінгу

ЮНЕСКО у партнерстві з Європейською дослідницькою інфраструктурою з біобанкінгу та біомолекулярних ресурсів (BBMRI‑ERIC) і Міжнародним агентством з досл

27 Квітня 2026

Прийом заявок на дистанційний тренінг ЮНЕСКО-CCDC з питань програмного забезпечення для кристалографії для досліджень та навчання

Відповідно до Рекомендацій ЮНЕСКО щодо відкритої науки та Ініціативи ЮНЕСКО з дистанційного доступу до лабораторного обладнання (UNESRALE), Кембриджськи

24 Квітня 2026

Запрошуємо взяти участь у 5-у семінарі з формування національного консенсусу щодо відкритої науки проєкту Erasmus+ Open4UA

Запрошуємо вас взяти участь у п’ятому онлайн-семінарі з формування національного консенсусу щодо відкритої науки в межах проєкту Erasmus+ Open4UA, який

Запрошуємо долучитись до заходу «Дослідницька та технологічна інфраструктура як рушій відновлення України на засадах сучасності та сталого розвитку» в межах UN STI Forum 2026

Запрошуємо усіх зацікавлених взяти участь в онлайн-заході в межах UN STI Forum 2026 – «Дослідницька та технологічна інфраструктура як рушій відновлення

23 Квітня 2026

Семінар «Уроки Чорнобиля: минуле, сучасність і майбутнє» (Learning from Chornobyl? Past, present and future)

Цьогоріч минає 40 років від аварії на Чорнобильській АЕС - найбільшої техногенної катастрофи в історії цивільної ядерної енергетики. Її наслідки мали ма