Напередодні Дня науки в Україні Національний фонд досліджень України зібрав науковців, інноваторів, представників уряду, Верховної Ради та європейських інституцій на захід «Інтеграція України до Європейського дослідницького простору». Головне питання зустрічі – які можливості відкриваються для українських дослідників у європейських програмах вже сьогодні і як ними скористатися.
Заступник міністра освіти і науки Денис Курбатов нагадав: Україна успішно пройшла скринінг за 25-м розділом євроінтеграції, що стосується науки та інновацій.
Триває системна робота з трансформації наукової сфери, розбудована мережа національних контактних пунктів, активно працює Офіс Горизонт Європа в Україні і все більше проєктів, програм, установ, дослідників долучаються до цієї найбільшої в Європі дослідницької програми. Денис Ігорович наголосив також на ролі НФДУ, який був створений зовсім недавно, і який, попри всі виклики воєнного часу, нарощує свою діяльність, збільшує кількість програм, грантів, міжнародних партнерств. Потенціал української науки, переконаний заступник міністра, надзвичайно великий.
Директор Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту Юрій Петрушенко розповів про програми підтримки Фонду для талановитої молоді та про пілотний проєкт із запрошення іноземних науковців до українських університетів. Цього року десять британських науковців приїдуть до десяти українських університетів. Перші викладачі з Кембриджа вже відвідали Львівський національний університет імені Івана Франка і Карпатський національний університет імені Василя Стефаника. Що важливо: охочих серед іноземних дослідників виявилося дуже багато, тобто інтерес до української науки у світі – величезний.
Голова Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки та технологій Олександра Антонюк розповіла про роботу комітету. Вона наголосила, що Науковий комітет – це представницький орган науковців, який захищає їхні інтереси. Також Олександра Вікторівна наголосила, що сьогодні, під час гібридної війни, важливі не тільки технології. На її думку, соціогуманітарна сфера впливає на свідомість людей не менше, ніж зброя, і заслуговує на окрему національну дискусію. Науковий комітет уже запустив серію семінарів на цю тему. Найближчий – онлайн-дискусія «Культура – це зброя чи ні?». До розмови запрошена науковиця з Австрійської академії дипломатії.
Євроінтеграція: не зовнішній курс, а частина української ДНК
Голова НФДУ Оксана Кісь нагадала: Фонд від початку створювався як інституція європейського типу, з прозорими правилами і умовами конкурсів, конкурентністю і орієнтацією на результат. Тому євроінтеграція, за її словами, це не зовнішній курс, а частина ДНК Фонду. Сьогодні НФДУ є партнером багатьох європейських фондів, учасником міжнародних консорціумів і членом асоціації Science Europe.
Конкретних результатів – дуже багато. Спільні конкурси з Кембриджським університетом, Швейцарським національним науковим фондом, Дослідницькою радою Норвегії – повністю профінансовані партнерами. Українські вчені отримали можливість долучитися до нідерландських наукових команд (в рамках спільної ініціативи НФДУ і Нідерландської дослідницької ради), готується спільний конкурс із Німецьким дослідницьким фондом DFG.
Окремо голова Фонду говорила про Офіс Горизонт Європа в Україні, діяльність якого повністю фінансує Європейська комісія. Завдяки роботі Офісу українські вчені більш активно беруть участь у європейських програмах. Нещодавно ухвалено рішення про продовження роботи Офісу, і, на думку Оксани Романівни, це є одним із найважливіших міжнародних внесків у підтримку української науки під час війни.
Завершуючи виступ, вона наголосила, що результатом роботи Фонду є не тільки окремі кейси, проєкти чи ініціативи. «Йдеться про зміни, які народжуються завдяки цьому досвіду, нові орієнтири та сенси, які ми формуємо для майбутнього, – зазначила Оксана Кісь. – Про нову академічну культуру, стандарти якості, доброчесності, відкритості, довіри, наукової солідарності. А також сміливість брати на себе відповідальність і визначати своє майбутнє».
Ще кілька років тому різні державні органи рухались до однієї мети, але кожен у свій бік
Експерт з питань науки та інновацій Представництва ЄС в Україні Єгор Пивоваров говорив про зміни в українській науковій сфері, які Єврокомісія справді помічає. Реформується законодавство, синхронізували роботу ключові інституції. За словами пана Єгора, ще кілька років тому різні державні органи рухались до однієї мети, але кожен у свій бік. Зараз це змінилося.
Водночас Єгор Пивоваров говорив і про те, що викликає занепокоєння. Фінансування науки залишається недостатнім, управління фрагментованим, а комерціалізація наукових розробок слабкою. Єврокомісія відкрито висловлює зауваження щодо співпраці науки з бізнесом. Реформи не мають залишатися лише на рівні законів: важлива їхня імплементація, і саме це стане головним індикатором для європейської сторони.
Водночас, як наголосив Єгор Пивоваров, Україна сьогодні має те, чого неможливо створити штучно: сильних людей, сильну наукову школу, величезний потенціал та досвід стійкості, який викликає захоплення у Європейського Союзу.
«Ми говоримо не про інтеграцію – ви вже інтегровані»
Спеціаліст з питань міжнародного співробітництва Генерального директорату Єврокомісії з досліджень та інновацій Фредерік Сондергаард підключився до заходу онлайн і говорив про найважливіше: Єврокомісія бачить українських дослідників не як об’єкт допомоги, а як частину спільного наукового майбутнього Європи. Він підкреслив, що на 2026-2027 роки виділено значне фінансування для досліджень в Україні, і робота над міжнародною коаліцією з підтримки науки та інновацій – один із пріоритетів.
Генеральна секретарка Science Europe, докторка Лідія Боррелль-Даміан говорила про те, що голос України нині звучить там, де формуються глобальні наукові політики. «Ми говоримо не про інтеграцію – ви вже інтегровані», – зазначила вона.
Science Europe співпрацює з НФДУ з 2022 року: українські фахівці беруть участь у кількох робочих групах організації – з відкритої науки, наукової комунікації, дослідницької культури та програми «Горизонт Європа». Боррелль-Даміан розповіла про серію вебінарів, які Science Europe проводить спільно з НФДУ, і про те, що Україна вже закладена в нову стратегію організації на 2027-2030 роки.
Окремо вона згадала, що за кілька днів вирушає до Бангкока на засідання Глобальної дослідницької ради (GRC) – і НФДУ також братиме участь у цьому форумі. «Якщо у вас є ідеї, як ми можемо вам допомогти – я буду дуже щаслива», – додала Лідія Боррелль-Даміан.
Офіс Горизонт Європа в Україні: новий старт
Керівник Офісу Горизонт Європа в Україні Ігор Таранов представив результати майже трьох років роботи. Головний підсумок: українські вчені, університети, наукові установи та бізнес залучили в рамках Програми «Горизонт Європа» вже 64,3 млн євро. Це більше, ніж за всі сім років попередньої програми «Горизонт 2020». Кількість проєктів, де українські організації виступають координаторами, зросла від одного до чотирнадцяти. Ігор Таранов підкреслив, що взяти на себе координацію – це серйозна відповідальність, і те, що українські установи на це зважуються, є ознакою зрілості.
Офіс провів понад 120 онлайн- і 73 офлайн-заходи за рік, охопив майже 20 000 учасників і веде базу даних із понад 5 500 контактних осіб.
Окремою новиною стало продовження проєкту – Єврокомісія ухвалила це рішення нещодавно. Також успіх українського офісу надихнув Єврокомісію створити аналогічну структуру в Молдові. «Молдовські колеги вже запитують, як нам вдається залучати аудиторію, – з усмішкою зазначив доповідач. – Відповідаємо, що це результат спільної, напруженої і системної роботи».
Виклики та завдання України на шляху до ЄС у сфері науки
Григорій Мозолевич, генеральний директор директорату розвитку науки МОН, представив детальну картину того, де Україна нині перебуває на шляху до європейського дослідницького простору. Затверджена Нова дорожня карта інтеграції на 2026-2027, у які окреслено 113 завдань: вісім вже виконано, 64 зараз у роботі. Бюджет науки в Україні у 2026 році зріс на 41%. Звісно, це не 1,7% ВВП, яких вимагають європейські стандарти, але крок зроблено.
Окремо він говорив про Програму «Горизонт Європа». Найоптимістичніший сценарій при підписанні угоди про асоціацію передбачав 70 млн євро залучених коштів. Нині ж Україна наближається до 100 млн. «Орієнтир на 2027 рік: понад 4 000 заявок і понад 400 виконуваних проєктів. Для порівняння – у програмі НАТО «Наука заради миру» Україна вже стала країною, без якої не виконується кожен другий проєкт», – додав він.
Програми та інструменти для українських дослідників
Про конкретні можливості для українських науковців розповіли представники різних проєктів і організацій. Фредерік Сондергаард розповів про завдання і можливості Міжнародної коаліції з питань науки, досліджень та інновацій в Україні.
Оксана Швайка з інформаційного центру DAAD представила стипендійні програми для аспірантів і дослідників: від повної аспірантури з захистом у Німеччині до коротких наукових стажувань. Окремо вона розповіла про програму «Україна майбутнього» – піврічні дослідження для магістрів і дослідників, яка відкривається двічі на рік, і про програму Леонарда Ейлера для тих, хто хоче залишитися працювати в Україні: дослідження вдома під керівництвом німецького наукового керівника з місячним стажуванням у Німеччині.
Координаторка Національного Erasmus+ офісу Світлана Шитікова нагадала, що програма охоплює не лише студентські обміни, а й дослідницьку складову: спільні проєкти, розбудову потенціалу університетів, підтримку аспірантів, доступ до європейських лабораторій. Для України відкрито 40 конкурсів програми. Найближчим часом до неї повертається Велика Британія і приєднується Швейцарія.
Мауріціо Тоскано з Іспанського фонду науки і технологій FECYT представив портал для учасників Програми «Горизонт Європа» з понад 30 онлайн-курсами, анотованими зразками успішних заявок і окремим віртуальним кампусом для новачків. Він також відзначив, що нещодавно частину матеріалів вперше перекладено українською.
Олена Ципліцька з Представництва ЮНЕСКО в Україні розповіла про план дій для науки, який передбачає доступ до обладнання, підтримку STEM у школах, грантову підтримку науковців, збереження психоемоційного здоров’я і розбудову інституційної спроможності.
Зокрема, програма UNESRAIL передбачає безкоштовний шестимісячний доступ до передового лабораторного обладнання за кордоном для українських дослідників з конкретними проєктами. Вже запущено п’ять конкурсних колів, серед партнерів – лабораторії країн ЄС і представники консорціуму ERIC. Зараз відкриті два конкурси: доступ до дата-центру з кристалографії у Кембриджі і доступ до біобанкінгової інфраструктури BB-MRI ERIC в Австрії.
Захід завершився коротким словом керівника відділу «Офіс Горизонт Європа НФДУ» Ігоря Таранова. Він закликав науковців скористатися можливостями, про які йшлося під час зустрічі, та наголосив, що для українських учених – «Україна і наука понад усе», і саме наукові розробки та інновації допомагають захищати країну і протистояти агресії.
Національний фонд досліджень України щиро дякує українським ученим, представникам університетів і наукових установ, які навіть у час війни продовжують працювати, досліджувати й розвивати науку. Окрема вдячність –міжнародним партнерам і організаціям, які підтримують українську наукову спільноту: Європейській комісії, Science Europe, ЮНЕСКО, DAAD, Erasmus+, FECYT, а також усім фондам, програмам та інституціям, що створюють можливості для розвитку, співпраці, академічних обмінів і реалізації нових досліджень.
За кожним таким партнерством стоять люди, які вірять в Україну та її науковий потенціал, підтримують українських учених і допомагають зберігати та розвивати науку навіть у найскладніші часи.
- Відеозапис події доступний за посиланням:
Підготувала Світлана ГАЛАТА
