Інтеграція України до європейського дослідницького простору є не лише стратегічною метою, а й реальним процесом, який активно розвивається завдяки спільним зусиллям наукової спільноти, урядових структур та міжнародних партнерів. Під час інформаційного заходу «Інтеграція України до європейського дослідницького простору», який провів Національний фонд досліджень України з нагоди Дня науки в Україні, було підкреслено, що найамбітніші цілі досяжні за умови об’єднання зусиль, спільного бачення майбутнього, стійкості та єдності.
У заході взяли участь запрошені поважні гості, серед яких – Денис Курбатов, заступник міністра освіти і науки України. Денис Ігорович відзначив, що результати участі українських науковців та інноваторів у рамковій програмі «Горизонт Європа» вже перевершили показники попередньої програми «Горизонт 2020». Це свідчить про активність та успішність українських дослідників на європейському рівні.
Про стратегічні плани Європейської комісії щодо розвитку Європейського дослідницького простору розповіла керівниця відділу міжнародного співробітництва RTD 03 Кароль Мансель-Бланшар. Зокрема, планується ухвалити закон про європейський дослідницький простір, який передбачає створення нормативної бази, досягнення фінансування науки на рівні 3% ВВП, узгодження наукових пріоритетів країн-членів ЄС та сприяння обміну знаннями й грантовими можливостями, зокрема для України.
Окрім того, планується залучати Україну у програми (наприклад, з енергетики), які допоможуть відбудувати країну. Також буде надано додаткові стипендії для переміщених українських дослідників.
Штефан Шльойнінг, керівник програм співробітництва Представництва ЄС в Україні, наголосив на критичній важливості досліджень і інновацій для економіки та суспільства, і підкреслив, що ЄС був і залишається надійним партнером України: «Україна перебуває у дуже складній ситуації, проте демонструє силу, стійкість і готовність боротися за свою свободу. З перших днів повномасштабного в вторгнення ЄС став пліч-о-пліч з Україною. Ми підтримуватимемо Україну стільки, скільки буде потрібно».
Європейський дослідницький простір, за словами Штефана Шльойнінга, відкриває шлях до ринку ЄС і фінансування, а також забезпечує науковцям вільний доступ до технологій.
Голова парламентського підкомітету Верховної Ради України з питань науки та інновацій Валерій Колюх підкреслив, що інтеграція України до європейського дослідницького простору є одним із стратегічних пріоритетів країни. Ініціативи НФДУ, відкриття Офісу Горизонт Європа в Україні та активна участь науковців у грантових програмах ЄС підтверджують спроможність України бути рівноправним партнером у європейській науковій спільноті.
«Наше завдання – створити для науковців та інноваторів умови, за яких вони зможуть отримати гідну підтримку й реалізувати свої ідеї», – наголосив він.
Комітет ВР з питань освіти, науки та інновацій підготував законопроєкт щодо розвитку дослідницької інфраструктури та підтримки молодих учених. Цей законопроєкт уже включено до порядку денного сесії парламенту.
Голова Національного Фонду досліджень України Оксана Кісь нагадала, що Фонд створено науковцями для науковців за кращими європейськими стандартами. Основне завдання Фонду – створити умови, за яких українські вчені зможуть реалізувати свій потенціал.
Про ефективність роботи нової інституції свідчать цифри: з 2020 року проведено дев’ять конкурсів наукових досліджень і розробок, за їх результатами науковці отримали 1,9 млрд грн грантової підтримки. Близько 2900 вчених отримали необхідні для наукових досліджень матеріали, обладнання і – гідну оплату праці.
«Ми щиро працюємо в інтересах українських учених, – наголосила Оксана Кісь. – Пишаюся і захоплююся кожним науковцем і кожною науковицею, які продовжують працювати в Україні і для України. Фонд намагається знаходити всі можливості, щоб підтримувати цих дослідників».
НФДУ продовжує вдосконалювати принципи фінансування, посилює вимоги до академічної доброчесності, будує інститут наукової репутації. Саме інститут наукової репутації, за словами голови Фонду, може стати щепленням від токсичних проблем українського академічного середовища.
«Національний фонд досліджень України – молода інституція, не обійшлося без помилок, але ми готові ці помилки виявляти і виправляти», – наголосила пані Оксана.
Виконавча директорка Національного фонду досліджень України Ольга Полоцька наголосила на ключовій ролі науки в умовах воєнного стану. Інноваційні технології і розробки допомагають рятувати життя, відновлювати постраждалі від війни регіони, розв’язувати проблеми нестачі енергії тощо. «Наука є фундаментом нашого майбутнього, – наголосила пані Ольга. – Підтримка вітчизняних досліджень допомагає розвивати потенціал суспільства. Це не просто наша стратегічна ціль, це послідовний рух до перемоги».
Усе це було б неможливим без постійної підтримки, чіткого бачення та готовності до співпраці з боку європейських партнерів. «Наш захід є визнанням того, що все можливо, коли люди об’єднуються, мають спільне бачення майбутнього, стійкість та єдність», – зазначила Ольга Олександрівна.
Окремо вона відзначила діяльність Офісу Горизонт Європа в Україні, який функціонує на базі НФДУ завдяки підтримці Європейської комісії й за півтора року досяг значних результатів. Офіс став сполучною ланкою між українською та європейською науковими спільнотами, містком до ресурсів, знань і співпраці.
«Звертаюсь до всіх учасників нашого заходу. Ваша робота цінна, ваша стійкість визнана, ваш внесок важливий для спільного мирного майбутнього», – наголосила Ольга Полоцька.
Під час заходу також обговорили можливості співпраці з Об’єднаним дослідницьким центром ЄС (JRC), новим європейським Баугаузом та програмою «Креативна Європа».
Про роль ІР офісу у створенні сприятливого середовища для інновацій та досліджень в Україні у контексті євроінтеграції говорила Олена Орлюк, керівниця Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій. Про особливості роботи Офісу Горизонт Європа в Україні розповів його очільник Ігор Таранов.
Професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Геннадій Казакевич представив спільний українсько-швейцарський науковий проєкт у галузі історії, що став переможцем у конкурсі «Спільні українсько-швейцарські проєкти з виконання наукових досліджень: Конкурс проєктів 2023». Він підкреслив, що участь у грантових програмах є єдиною можливістю виживання для українських науковців, особливо в соціогуманітарній сфері.
Ганна Галан, головна фахівчиня ЦГЗ МОЗ України, поділилася історією успіху Центру громадського здоров’я МОЗ України у реалізації проєкту PIECES, який сприяв зміцненню системи громадського здоров’я в Україні.
Захід став платформою для обміну досвідом, налагодження нових партнерств та обговорення перспектив інтеграції України до європейського дослідницького простору. Об’єднавши ключових стейкхолдерів, він продемонстрував спільну налаштованість на глибшу співпрацю, відкрив нові можливості для розвитку, окреслив стратегічні пріоритети та надихнув на подальші кроки. В умовах війни наука залишається потужним інструментом відновлення, стійкості та міжнародного партнерства, а відкритість європейського дослідницького простору до України – це не лише акт солідарності, а й інвестиція у спільне майбутнє.
Ми вдячні всім учасникам заходу за активну участь та зацікавлення.
Переглянути відеозапис події можна на YouTube
