Нині, коли божевільні сусіди-агресори лякають українців холодною зимою та «поверненням у середньовіччя» (а ми не лякаємось!), саме час поговорити про справжніх «свідків» із льодовикового періоду – лесові породи. Леси вкривають близько 70 відсотків території нашої країни і є материнською породою сучасних чорноземів – нашого національного багатства.
Ці відклади досліджують науковці Львівського національного університету імені Івана Франка. Їхній проєкт «Розвиток палеокріогенних процесів у плейстоценовій лесово-ґрунтовій серії України: інженерно-геологічний, ґрунтовий, кліматичний, природоохоронний аспекти» переміг в конкурсі «Підтримка провідних і молодих учених» і до війни отримував грантове фінансування НФДУ.
Отже, що ж таке леси, чому вони важливі для науки й економіки нашої країни та в чому суть проєкту?
Керівник проєкту, професор кафедри геоморфології і палеогеографії ЛНУ імені Івана Франка Андрій Богуцький пояснив, що леси – це жовтувато-сірі пилуваті породи, які ніби «плащем» вкривають більшу частину території України. Слово «лес» походить від німецького «löss» і означає пухку, незцементовану гірську породу. Леси сформувалися у холодному кліматі, який панував під час льодовикових епох, коли значна частина України була вкрита мерзлотою.
Науковець зазначив, що під час танення мерзлоти останнього льодовикового періоду сформувався полігональний рельєф лесових височин (полігональний – тобто розділений тріщинами, які перетинають одна одну під різними кутами і «розбивають» породи на окремі блоки, – авт.). Цей рельєф впливає на стан ґрунту, зокрема, може викликати ерозійні процеси. Дуже важливо розуміти причини цих процесів, прогнозувати їх та намагатися запобігти збиткам для сільського господарства.
– Суть нашого проєкту полягає у комплексному вивченні опорних розрізів лесових товщ України з метою відтворення давніх географічних умов, які панували на нашій території у певні відрізки геологічної історії, – продовжив розповідь науковець. – Пізнання давнього кріогенезу дасть можливість раціонально освоювати території лесових відкладів.
Одним із аспектів досліджень є встановлення кількості й послідовності кріогенних етапів, їхнього впливу на формування властивостей лесів, включаючи й інженерно-геологічні особливості. «Особливості лесових ґрунтів потрібно буде врахувати при проєктуванні і будівництві найрізноманітніших споруд під час післявоєнної відбудови України», – наголосив Андрій Боніфатійович.
Дані про несприятливий вплив давніх кріогенних процесів на сучасний ґрунтовий покрив лесових височин (і можливу ерозію ґрунту) мають велике практичне значення для оцінки якості ґрунтів в умовах запровадження ринку земель в Україні.
– Окрім того, леси можуть «розповісти» про зміни природних умов за останні кілька мільйонів років і допомогти сформувати модель розвитку кліматичних змін у майбутньому, – додав науковець. – Ми запланували побудувати таку модель в рамках проєкту.
До війни команда проєкту встигла зробити дуже багато. Дослідники виконали польові геологічні роботи, вивчили опорні розрізи лесових товщ. Лесові товщі досліджували у тому числі і за допомогою безпілотного літального апарату, купленого за кошти НФДУ. На основі отриманих даних було створено схему розвитку кріогенезу на території України.
Також дослідники визначили найцінніші об’єкти зі слідами вічної мерзлоти, які потрібно включити до заповідних територій.
Результати роботи опубліковано в низці статей у рейтингових виданнях та представлено на міжнародних конференціях. До речі, одним з найважливіших результатів проєкту науковець вважає залучення до роботи талановитої наукової молоді.
– Молоді дослідники беруть найактивнішу участь у реалізації проєкту, – зазначив співрозмовник. – Особливо хочу відзначити доцента Олену Томенюк та молодших наукових співробітників Андрія Бермеса і Анастасію Шевцову. Їхні ідеї, ентузіазм, нестандартні рішення та вміння застосовувати нові технології сприяли отриманню нових знань і покращили загальний результат. Я радий, що до проєкту вдалося залучити й кількох студентів та аспірантів. Вірю у велике наукове майбутнє молодих виконавців!
На жаль, після початку війни польові дослідження були призупинені. Але вчені продовжують виконувати проєкт: опрацьовують результати, готують статті та монографії. «Дуже сподіваємося, що фінансування проєкту буде відновлено і ми зможемо закінчити дослідження. Переконані, що результати нашої роботи допоможуть у відбудові України у післявоєнний період!», – додав Андрій Богуцький.
Світлана ГАЛАТА
