Науковці з УжНУ створюють нові сполуки для медицини та енергетики
Значення нових сполук з високими показниками бактерицидної й фунгіцидної дії (тобто такої, що гальмує розвиток збудників захворювань) складно переоцінити. З перспективних сполук створюють нові ліки, які допомагають долати хвороби і покращувати якість життя. У великих фармацевтичних корпораціях на подібні дослідження не шкодують часу, зусиль і грошей.
Нові сполуки створюють і в Україні. Зокрема, науковці Ужгородського національного університету за кошти грантового фінансування Національного фонду досліджень України виконують проєкт «Стратегія спрямованого синтезу функціональних халькогенгалогенідних матеріалів для потреб медицини й енергетики». Проєкт із загальним бюджетом 9,5 млн грн має бути реалізований до завершення 2026 року.
Які ж сполуки синтезують науковці? Що встигли зробити?
Керівник проєкту, професор кафедри органічної хімії УжНУ Михайло Сливка пояснює: команда запланувала створити цінні матеріали з прогнозованими властивостями для потреб медицини й енергетики.
Ще до початку проєкту вчені сформували велику базу зразків (понад 500) і дослідили їхні властивості. «Ця база дає змогу прогнозувати ту чи іншу структуру з цінними властивостями, а також – вести пошук цільових молекул шляхом комп’ютерного моделювання, – каже він. – Далі розробляємо стратегію синтезу та відповідні методики. Наступним кроком є дослідження фізичних, фізико-хімічних й біологічних властивостей нових зразків. Зрештою, окреслюємо перспективи їх застосування».
Попри те, що проєкт стартував у серпні 2024 року, команда почала роботу з моменту подачі заявки – і на сьогодні має серйозні наукові здобутки. Опубліковано дві статті, взято до друку ще дві – у виданнях першого й другого квартилів. Також подано три патентні заявки, підготовлено два розділи до монографії.
Вчені створили і дослідили понад два десятки нових зразків. Уже доведено, що декілька зразків мають високу бактерицидну і фунгіцидну дію. «Ми хочемо, щоб наші матеріали принесли реальну користь людям. Для цього потрібні ресурси, час і – перемога», – зазначає науковець.
Нині вчені вивчають й інші властивості зразків. Вони синтезували нові аргіодитні матеріали (до складу яких входять олово, сірка та йод). Ці речовини можуть стати основою для спеціальних матеріалів – іонних провідників струму, та прекурсорами для потужніших накопичувачів електричної енергії. Сьогодні, як розповів пан Михайло, його колеги – фахівці з неорганічної хімії, уже мають прекурсор суперіонного матеріалу. Вчені сподіваються, що на основі цієї речовини вдасться створити матеріал, який матиме комплексні суперіонні властивості. Це вагомий результат, адже ці матеріали важливі для енергетичної безпеки країни.
Також науковці досліджують оптичні властивості зразків гібридних речовин, які складаються з органічних і неорганічних частинок. За задумом, ці матеріали можна буде використати як перетворювачі сонячного світла на енергію, наприклад, при створенні сонячних батарей.
«До речі, під час досліджень ми не тільки створили нові матеріали, а й розробили нові зелені підходи до вже відомих технологій»,– продовжив розповідь Михайло Сливка.
Наукова робота команди не обмежується лабораторією. У вересні 2024 року вчені організували круглий стіл «Органічна хімія в матеріалознавстві», який провели під час відкриття ХХVI Української конференції з органічної та біоорганічної хімії. Його головна мета – донести до ширшого загалу думку, що органічні речовини – це також повноцінний об’єкт матеріалознавства.
Конференція викликала жваве обговорення серед понад 150 учасників, про неї розповіли й медіа. «Це була спроба зруйнувати стереотип, що матеріалознавство – це лише про «бетон і залізо», – з усмішкою розповідає пан Михайло. – Нові матеріали – не лише будівельні суміші, елементи конструювання чи полімерні матеріали. Це також про медицину, енергетику та інші галузі».
Проєкт виконують фахівці з органічної й неорганічної хімії, матеріалознавства, мікробіології, комп’ютерного моделювання. У команді є й перспективна молодь, і вчені світового рівня. «Маємо щастя працювати з великим авторитетом у галузі неорганічної хімії та матеріалознавства Олександром Коханом. Є й молоді вчені. Наукова молодь дуже активна, виконує велику частину роботи, висловлює сміливі ідеї, не боїться сперечатися й експериментувати. Потім усі разом доводимо ці ідеї до розуму, – з усмішкою зазначає співрозмовник. – Дякуємо НФДУ за можливість виконати це амбітне дослідження. Його результатом будуть не тільки нові сполуки, але й важливий науковий досвід для молодої частини команди».
Проводила інтерв’ю Світлана ГАЛАТА
