З нагоди Дня науки Національний фонд досліджень України зібрав науковців, українських та міжнародних партнерів з метою привернути увагу до потреб вчених і спробувати знайти шляхи підтримки науки і досліджень в Україні, а також – разом поміркувати про шляхи інтеграції до світового дослідницького простору.
 |
 |
До розмови – офлайн і онлайн – долучилися голова НФДУ Станіслав Вільчинський, заступник Міністра освіти і науки України Денис Курбатов, Голова парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, заступниця генерального директорату з досліджень та інновацій Європейської Комісії Сігне Ратсо, Голова Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій Олексій Колежук. У дискусії «Шляхи підтримки науки та досліджень в Україні під час війни» взяли участь радник-уповноважена Президента України з питань Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту Ольга Будник, Генеральний директор директорату науки та інновацій Міністерства освіти і науки України Ігор Таранов та співзасновниця ініціатив UAScience.reload та Science at Risk Юлія Безвершенко. Модератором сесії виступив доцент Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, співзасновник ініціатив UAScience.reload та Science at Risk Юлій Халавка.
Станіслав Вільчинський у вступному слові зазначив, що, попри війну, руйнації і брак фінансування, у 2022 році більшість наукових команд грантоотримувачів Фонду продовжили роботу. «Я пишаюся нашою спільнотою!», – наголосив голова Фонду.
Станіслав Вільчинський розповів, що НФДУ докладає великих зусиль, щоб залучити міжнародні кошти. «Ми вдячні Кембриджському університету, за кошти якого буде здійснено фінансування переможців конкурсу індивідуальних грантів. Вдячні Швейцарському національному науковому фонду (SNSF), який виділяє для фінансування спільних наукових досліджень близько десяти мільйонів швейцарських франків. Сподіваємося, що новий конкурс вдасться оголосити найближчим часом. Ведемо переговори і близькі до підписання угод з науковими фондами США, Нідерландів, Естонії, Латвії, Польщі та Литви. Ці угоди дозволять оголосити нові конкурси для українських учених», – повідомив Станіслав Йосипович.
Своїми міркуваннями про науку в Україні під час війни, про те, яка мода сьогодні доречна – «мода виживання чи мода розвитку», поділився голова Наукового комітету Нацради з питань розвитку науки і технологій Олексій Колежук.
Олексій Костянтинович переконаний: твердження, що війна – час для виживання, і що реформи треба відкласти на після війни – хибне. «Ми мусимо думати про реформи вже сьогодні», – наголосив він.
Доповідач нагадав, що проблеми, які нині переживає наукова сфера в Україні, лише частково пов’язані з війною (пошкодження дослідницької інфраструктури, скорочення бюджетного фінансування, виїзд науковців за кордон та в інші регіони тощо). Йдеться про великий «кущ» пов’язаних між собою проблем, основною з яких є слабкий зв’язок науки з економікою.
«Потрібно сформулювати засади, на яких грунтуватиметься повоєнне відновлення науки, чесно визнати, що потрібні зміни у державній політиці і фундаментальна реформа наукової сфери. І починати уже сьогодні», – зазначив доповідач.
Післявоєнне відновлення ставить перед Україною серйозні задачі щодо глибинної модернізації економіки. І саме наука має стати основною, рушійною силою цих змін. «Україна з слабкою наукою – це слабка країна. Не в наших інтересах залишатися слабкими. Слабка Україна також не в інтересах союзників та міжнародних донорів. Ми повинні стати сильними», – наголосив Олексій Колежук.
Третій блок програми був присвячений інтеграції до світового наукового простору та міжнародній співпраці. У сесії взяли участь Генеральний секретар Science Europe Лідія Боррель-Даміан, Директор Представництва Польської академії наук у Києві Матеуш Бялас, Виконавчий директор з питань політики та глобальних відносин Національних академій наук, інженерії та медицини США Вон Турекян, Виконуючий обов’язки директора, керівник відділу міжнародної політики Нідерландської дослідницької ради Себастіаан ден Бак, Член Колегії міжнародних радників НФДУ Герсон С. Шер та Перший секретар Представництва України при ЄС Михайло Гребенюк.
Міжнародні партнери Фонду розповіли про програми підтримки науки та досліджень України, що були запущені під час війни, зокрема у колаборації з НФДУ, а також поділились планами щодо майбутніх ініціатив. Особлива увага була зосереджена на створенні Офісу програми «Горизонт Європа» на базі Фонду. Очікується, що Офіс почне функціонувати вже у середині 2023 року. Його діяльність стане каталізатором для посилення участі України в програмі «Горизонт Європа» та допоможе зберегти науковий та інноваційний потенціал України у складні для науки часи, створить сталі зв’язки між дослідницькими та інноваційними спільнотами України та ЄС, сприятиме інтеграції України до Європейського дослідницького простору.
Із заключним словом виступила виконавча директорка НФДУ Ольга Полоцька. «Так, сьогодні чимало галузей та регіонів нашої країни в руїнах» – зазначила Ольга Олександрівна. «Але завдяки спільній праці, міжнародній підтримці і впровадженню кращих наукових результатів ці руїни обов’язково перетворяться на нову, сучасну Україну!».
