03 Березня 2021 11:08

Сергій ШАРАПОВ: Фінансування науки – це не «зайві витрати», а інвестиція у майбутнє країни!

В Україні є чимало вчених, імена яких знають у провідних університетах та науково-дослідних центрах в світі. Один із них завідувач лабораторії сильнокорельованих низьковимірних систем Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України Сергій  Шарапов.

Сергій Геннадійович не дуже любить, коли про нього кажуть: «фізик-теоретик, якого цитують нобелівські лауреати», але це справді так. Науковець досліджував теоретичні основи фізики графену (двовимірного вуглецевого матеріалу завтовшки в один атом). Разом із ученим Валерієм Гусиніним теоретично передбачив квантовий ефект Холла в графені. Під час роботи над вивченням теоретичних властивостей нового матеріалу активно контактував із майбутнім нобелівським лауреатом Андре Ґеймом, тож не дивно, що після відкриття графену той згадував українського вченого у своїх статтях і не раз посилався на його роботи. (До речі, сьогодні у Google Scholar можна знайти  7 000 (!) посилань на роботи київського вченого).

Сергій Шарапов багато років працював за кордоном: в Африці, Швейцарії, Італії, Канаді, США. У 2008 році він повернувся до України і нині  продовжує роботу над дослідженнями, зокрема,  діраківських матеріалів (тобто матеріалів, що описуються рівнянням Дірака), викладає у Київському університеті імені Тараса Шевченка, Київському академічному університеті, читає лекції з популяризації науки.

Довіра до нової інституції

У 2020 році проєкт Сергія Шарапова та групи вчених Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова «Топологічні фази матерії та збудження в діраківських матеріалах, джозефсонівських переходах та магнетиках» переміг у конкурсі «Підтримка досліджень провідних і молодих учених» Наукового фонду досліджень України.  Запитуємо у науковця:  чому вирішив подати проєкт на конкурс, у чому суть роботи?

Сергій Геннадійович каже: на жаль, раніше у більшості українських грантів співвідношення  гроші/бюрократія робило участь у проєкті невигідною, але після створення НФДУ це, нарешті, змінилося.

– Коли ми з колегами неформально обговорювали умови конкурсу, то склалося враження, що це буде, фактично, перепис тієї живої науки, яка ще залишилася, – згадує пан Сергій. – Було також бажання підтримати новостворений НФДУ, показати нашу довіру до процедур, за якими проводився конкурс. Для мене важливо, що проєкти подавалися й англійською мовою, а до рецензування були залучені у тому числі й закордонні експерти. Звісно, ми намагалися працювати найкраще і виграти. Відчували справжній «спортивний азарт», адже конкуренти були дуже сильні.

Вчений переконаний: підтримкою власної науки передусім має займатися країна, де працюють науковці. У розвинених країнах переважну частину грантового фінансування надають саме такі фонди, а не міжнародні програми типу Horizon, які фінансують кращих із кращих.

Для подальшого прогресу потрібні нові матеріали

У проєкті, який отримав фінансування НФДУ, науковці об’єднали в єдине ціле низку задач, надзвичайно важливих та актуальних для розвитку фізики конденсованого стану.

– Саме завдяки подібним дослідженням, зробленим у 20-30 роки минулого століття, ми маємо сьогодні сучасні телефони та комп’ютери, а камери знімають поверхню Марсу, – пояснює  науковець, – але для подальшого прогресу потрібні нові матеріали та прилади. У нашому випадку мова іде про надпровідні квантові біти (кубіти), гнучкі магнітні плівки та, так звані, діраківські матеріали. Прикладом останніх є, наприклад, графен.

У проєкті фізики запропонували низку цікавих та нових задач щодо вищезгаданих систем та матеріалів. Учені сподіваються, що наукові результати, які вони вже отримали (та ті, що ще отримають), стануть у пригоді і фундаментальній науці, і «прикладним» дослідникам.

Мотивація для наукової молоді

Утім, ще одним, не менш важливим завданням своєї роботи Сергій Шарапов вважає залучення до роботи молодих вчених. У його команді – троє провідних науковців (окрім самого пана Сергія, це Валерій Гусинін та Ярослав Золотарюк) та молодь. Молоді науковці, кандидати фізико-математичних наук, Костянтин Єршов та Іван Стародуб – мають чимало робіт, надрукованих у провідних міжнародних журналах. Наймолодший член команди – Володимир Шубний нині працює над дисертацією.

– Дуже сподіваюся, що проєкт дозволить досягти мети, яку ставить перед собою Київський академічний університет НАН України та МОН України, а саме: «Наша мета – не відплив, а циркуляція мізків», – зазначає пан Сергій.  – Коли буде забезпечена тяглість подібних проєктів, у молодих людей з’явиться мотивація йти в науку та продовжувати роботу в Україні.

Іншими словами: якщо молоді дослідники залишаться працювати та навчати майбутніх студентів в Україні, – від цього виграє й наука, й економіка.

Якщо б не перемогли, все одно б працювали

Сергій Геннадійович розповів: перед тим, як подавати проєкт, учені обговорювали, над чим працюють, що планують досліджувати в найближчому майбутньому, наскільки це важливо. Ця робота й є основою проєкту. Далі, незалежно від того, виграв проєкт чи ні, науковці продовжують щоденну, копітку працю (звісно, мова йде про вчених-теоретиків, адже іншим колективам потрібні реактиви, прилади тощо). Дослідники роблять свою справу роками, цілеспрямовано і наполегливо. Саме така робота є запорукою всіх великих відкриттів.

Проєкт, яким керує Сергій Шарапов, розрахований на два роки і має фінішувати наприкінці 2022. Заплановане фінансування – понад вісім мільйонів гривень. У 2020 учасники проєкту отримали всю заплановану суму.

–  На жаль, очікується, що у 2021 році буде скорочено бюджет НФДУ, фонд отримає менше грошей, ніж потрібно для фінансування проєктів-переможців,  –  зазначає співрозмовник. – На мою думку, це хибна політика. Маємо розуміти, що фінансування науки – це не «зайві витрати», а інвестиція в майбутнє країни.

Ми також поцікавилися, які труднощі виникали (чи виникають) у науковців під час роботи?

Сергій Геннадійович відповів, що чимало часу (майже півтора місяці) зайняло підписання договору.  Утім, додає, що головна проблема полягає не стільки в організації роботи Фонду, скільки у тому, що законодавча база України досі не адаптована для фінансування наукової діяльності.

Учений також вважає, що за нинішніми правилами дуже складно використати так званий overhead,  тобто відсоток від фінансування проєкта, який мають отримувати інститути.

–  Звісно, можна обговорювати, який саме відсоток мають отримувати інститути,  – наголосив пан Сергій.  – Але це ненормально, коли вчені з Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України виграли шість проєктів у конкурсах НФДУ, але  інститут не зміг використати жодної копійки і повернув закладені на overhead гроші  через занадто жорсткі обмеження…

Утім, незважаючи на труднощі організаційного періоду та недосконалість законодавства, Сергій Шарапов радить колегам (і особливо молоді) стежити за новими конкурсами і брати в них участь.

–  У перших конкурсах НФДУ у науковців були досить високі шанси на успіх, – резюмує він. – Переможцями стала третина команд, які подали свої проєкти. На мою думку, так і має бути: Національний фонд досліджень повинен фінансувати переважну більшість якісних проєктів і відсіювати справді слабкі. А отже, стежте за конкурсами, подавайте проєкти і перемагайте.

Світлана Галата

Інші новини

13 Червня 2024

Антибіотики наступного покоління

Команда вчених досліджує перспективну молекулу для нових ліків Неконтрольоване використання антибіотиків в останні десятиріччя привело до появи велич

12 Червня 2024

Анонс навчально-практичного та інформаційного заходу в місті Ужгород

Національний фонд досліджень України інформує, що 19-21 червня в місті Ужгород на базі Ужгородського національного університету відбудеться навчально-пр

У Варшаві відбулась Четверта польсько-німецька наукова зустріч 2024 року

10-11 червня відбулась Четверта польсько-німецька наукова зустріч 2024 року. Організаторами заходу виступили Фонд польської науки (FNP), Національний на

10 Червня 2024

Другий конкурс в межах програми MSCA4Ukraine 2024

Презентаційний захід та інформаційний день MSCA4Ukraine Завдяки нещодавньому додатковому фінансуванню в розмірі 10 мільйонів євро, яке виділила на пі

Оголошено про початок прийому наукових робіт на тему «Гендерна рівність та інновації – ключі до сталої торгівлі»

Секретаріатом Світової організації торгівлі (СОТ) спільно із Центром гендерних досліджень СОТ та організацією «ООН-Жінки» оголошено про початок прийому