Вченого зі світовим ім’ям, відомого фахівця у галузі космічних інформаційних технологій та фізики ближнього космосу, заступника директора Інституту космічних досліджень Національної академії наук України та Державного космічного агентства України, члена-кореспондента НАН України Олега Черемних і всю його родину війна застала у Бучі.
Ми запитали у дослідника: якими стали перші тижні війни в містечку та як вдалося вибратися?
Олег Костянтинович розповів, що будинок, в якому він мешкає, знаходиться зовсім поруч від вулиці Вокзальної, на якій було розбито величезну колону ворожої техніки. Кадри з цією технікою облетіли весь світ! Бої точилися біля його дому. В будинок влучили снаряди і повністю зруйнували три квартири – на восьмому та дев’ятому поверхах. Багато інших квартир також було пошкоджено. Земля біля будинку була засипана склом і камінням. З вікон квартири вченого було добре видно, як під будинком їздить бойова техніка загарбників і стріляють рашисти. А з іншого боку, у дворі, точився бій, горіли машини. Від обстрілів спалахнув сусідній п’ятиповерховий будинок…
У перші ж дні зникли вода, світло й газ. Воду (технічну) набирали у пожежній частині, кип’ятили на подвір’ї на багатті. Зв’язку не було, новини дізнавалися за допомогою «сарафанного радіо». Через Бучу йшли, рятуючись, мешканці зайнятих ворогом сусідніх сіл. Жінки з Яблуньки, наприклад, розповіли, що в їхньому населеному пункті чоловіків роздягають і, якщо знаходять тату, забирають…
Канонада не вщухала ні вдень, ні вночі, два тижні минули, як один страшний день.
9 березня, коли з’явилася інформація, що можна буде виїхати «зеленим коридором», родина взяла двох котів, трохи речей і вийшла до автобусів. У сильний мороз, сніг і вітер люди с дітьми довго чекали транспорт, але «зеленого коридору» так і не дали. Виїхали наступного дня. Коли їхали, бачили на узбіччях розбиту техніку, розстріляні автівки. Багатьох, що виїхали раніше на власних автомобілях, було вбито…
Сьогодні вчений продовжує працювати. Каже: головне, що ІКД не припиняє роботу.
Запитуємо у науковця й про проєкт «Теоретичні та експериментальні дослідження глобальних збурень природного і техногенного походження в системі Земля-атмосфера-іоносфера», який його команда виконувала за кошти грантового фінансування, та про саму команду. Чи в безпеці вчені? Чи мають можливість продовжувати дослідження?
– Команду вдалося зберегти, – відповів науковець. – Її склад дуже вдалий, у проєкті, разом з відомими вченими, працюють три молоді науковці, а також асистенти, які допомагають обробляти дані та проводити експериментальні дослідження. Але ми розуміємо, що наші субвиконавці з Харківського національного університету імені В. Н Каразіна (ними керує фахівець зі збурень у навколоземному просторі, вчений зі світовим ім’ям, професор Леонід Чорногор) знаходяться в місті, яке інтенсивно обстрілюють…
Тему проєкту вчений вважає надзвичайно важливою. Людство вже знає, що виверження вулканів, землетруси, цунамі та ядерні вибухи приводять до збурень на Землі, в атмосфері та космічному середовищі (іоносфері). Збурення викликають також старти, польоти та посадки великих космічних апаратів.
– Кількість природних катастроф і техногенний тиск на систему Земля-атмосфера-іоносфера з розвитком цивілізації збільшується, відповідно, загострюються й проблеми екології навколоземного простору, – розповів Олег Черемних. – Збурення в ближньому космосі суттєво впливають на роботу телекомунікацій, енергосистем, радіотехнічних систем, а також на здоров’я людей.
Саме тому українські вчені вирішили дослідити (теоретично і екпериментально) глобальні збурення природного і техногенного походження в системі Земля-атмосфера-іоносфера і дати відповідь на запитання: «Як і чому збурення поширюються в глобальних масштабах?», «Які екологічні наслідки цих явищ?», «Що може стати «спусковим гачком» до глобальної катастрофи?», «Як навчитися прогнозувати катастрофічні явища на Землі?» тощо.
Дослідження базуються на системній парадигмі, яку сформулював і обґрунтував Леонід Чорногор. Суть парадигми полягає в тому, що Земля-атмосфера-іоносфера-магнітосфера є єдиною системою. Ця система відкрита, динамічна та головне – нелінійна. Між підсистемами існують прямі та зворотні, позитивні та негативні зв’язки. В системі можуть виникати як хаотичні процеси, так і процеси самоорганізації, спрацьовувати спускові механізми вивільнення енергії.
Проєкт мав фінішувати у 2022 році, завершити його завадила війна.
– Впродовж 2020-2021 років було виконано більшу частину із запланованих завдань проєкту, – зазначив Олег Костянтинович. – Досліджено механізми взаємодії підсистем в системі Земля-атмосфера-іоносфера під час дії високоенергетичних джерел природного і техногенного походження (геокосмічних бур, погодних фронтів, вивержень вулканів, землетрусів, вибухів, військових дій, тощо). Отримано необхідні дані для побудови емпіричних моделей такої взаємодії. На жаль, сьогодні проводити радіофізичні та магнітометричні виміри в Харкові неможливо (місто щодня обстрілюють з ракет та артилерії), але ми встигли створити базу даних, необхідну для досягнення основної цілі проєкту – побудови емпіричних моделей взаємодії підсистем в системі ЗАІ та їх експериментальної перевірки.
Керівник проєкту розповів, що дослідження не припинилися й після 24 лютого 2022 року, науковці підготували рукописи низки наукових статей і монографію. Але все ж для закінчення роботи потрібне фінансування й науковці сподіваються, що воно буде відновлене.
– Розуміння взаємодії підсистем в системі Земля-атмосфера-іоносфера дозволить на якісно новому рівні прогнозувати зміни атмосферної та космічної погоди, – наголосив Олег Костянтинович. – І, відповідно, розуміти, як функціонуватимуть космічні й наземні засоби телекомунікації, радіонавігації, радіолокації, дистанційного зондування, передачі надвеликих об’ємів інформації. А також – розв’язувати військово-прикладні задачі. Ці знання надзвичайно потрібні і людству, і нашій країні, яка бореться з ворогом!
