25 Серпня 2022 14:43

«Спусковий гачок» до глобальних катастроф: вирахувати і знешкодити

Вченого зі світовим ім’ям, відомого фахівця у галузі космічних інформаційних технологій та фізики ближнього космосу, заступника директора Інституту космічних досліджень Національної академії наук України та Державного космічного агентства України, члена-кореспондента НАН України Олега Черемних і всю його родину війна застала у Бучі.

Ми запитали у дослідника: якими стали перші тижні війни в містечку та як вдалося вибратися?

Олег Костянтинович розповів, що будинок, в якому він мешкає, знаходиться зовсім поруч від вулиці Вокзальної, на якій було розбито величезну колону ворожої техніки. Кадри з цією технікою облетіли весь світ! Бої точилися біля його дому. В будинок влучили снаряди і повністю зруйнували три квартири – на восьмому та дев’ятому поверхах.  Багато інших квартир також було пошкоджено. Земля біля будинку була засипана склом і камінням. З вікон квартири  вченого було добре видно, як під будинком їздить бойова техніка загарбників і стріляють рашисти. А з іншого боку, у дворі, точився бій, горіли машини. Від обстрілів спалахнув сусідній п’ятиповерховий будинок…

У перші ж дні зникли вода, світло й газ. Воду (технічну) набирали у пожежній частині, кип’ятили на подвір’ї на багатті. Зв’язку не було, новини дізнавалися за допомогою «сарафанного радіо». Через Бучу йшли, рятуючись, мешканці зайнятих ворогом сусідніх сіл. Жінки з Яблуньки, наприклад, розповіли, що в їхньому населеному пункті чоловіків роздягають і, якщо знаходять тату, забирають…

Канонада не вщухала ні вдень, ні вночі, два тижні минули, як один страшний день.

9 березня, коли з’явилася інформація, що можна буде виїхати «зеленим коридором», родина взяла двох котів, трохи речей і вийшла до автобусів. У сильний мороз, сніг і вітер люди с дітьми довго чекали транспорт, але  «зеленого коридору» так і не дали. Виїхали наступного дня. Коли їхали, бачили на узбіччях розбиту техніку, розстріляні автівки. Багатьох, що виїхали раніше на власних автомобілях, було вбито…

Сьогодні вчений продовжує працювати. Каже: головне, що ІКД не припиняє роботу.

Запитуємо у науковця й про проєкт «Теоретичні та експериментальні дослідження глобальних збурень природного і техногенного походження в системі Земля-атмосфера-іоносфера», який його команда виконувала за кошти грантового фінансування, та про саму команду. Чи в безпеці вчені? Чи мають можливість продовжувати дослідження?

– Команду вдалося зберегти, – відповів науковець. – Її склад дуже вдалий, у проєкті, разом з відомими вченими, працюють три молоді науковці, а також асистенти, які допомагають обробляти дані та проводити експериментальні дослідження. Але ми розуміємо, що наші субвиконавці з Харківського національного університету імені В. Н Каразіна (ними керує фахівець зі збурень у навколоземному просторі, вчений зі світовим ім’ям, професор Леонід Чорногор) знаходяться в місті, яке інтенсивно обстрілюють…

Тему проєкту вчений вважає надзвичайно важливою. Людство вже знає, що виверження вулканів, землетруси, цунамі та ядерні вибухи приводять до збурень на Землі, в атмосфері та космічному середовищі (іоносфері).  Збурення викликають також старти, польоти та посадки великих космічних апаратів.

– Кількість природних катастроф і техногенний тиск на систему Земля-атмосфера-іоносфера з розвитком цивілізації збільшується, відповідно, загострюються й проблеми екології навколоземного простору, – розповів Олег Черемних. – Збурення в ближньому космосі суттєво впливають на роботу телекомунікацій, енергосистем, радіотехнічних систем, а також на здоров’я людей.

Саме тому українські вчені вирішили дослідити (теоретично і екпериментально) глобальні збурення природного і техногенного походження в системі Земля-атмосфера-іоносфера і дати відповідь на запитання: «Як і чому збурення поширюються в глобальних масштабах?», «Які екологічні наслідки цих явищ?», «Що може стати «спусковим гачком» до глобальної катастрофи?», «Як навчитися прогнозувати катастрофічні явища на Землі?» тощо.

Дослідження базуються на системній парадигмі, яку сформулював і обґрунтував Леонід Чорногор. Суть парадигми полягає в тому, що Земля-атмосфера-іоносфера-магнітосфера є єдиною системою. Ця система відкрита, динамічна та головне – нелінійна. Між підсистемами існують прямі та зворотні, позитивні та негативні зв’язки. В системі можуть виникати як хаотичні процеси, так і процеси самоорганізації, спрацьовувати спускові механізми вивільнення енергії.

Проєкт мав фінішувати у 2022 році, завершити його завадила війна.

– Впродовж 2020-2021 років було виконано більшу частину із запланованих завдань проєкту, – зазначив Олег Костянтинович. – Досліджено механізми взаємодії підсистем в системі Земля-атмосфера-іоносфера під час дії високоенергетичних джерел природного і техногенного походження (геокосмічних бур, погодних фронтів, вивержень вулканів, землетрусів, вибухів, військових дій, тощо). Отримано необхідні дані для побудови емпіричних моделей такої взаємодії. На жаль, сьогодні проводити радіофізичні та магнітометричні виміри в Харкові неможливо (місто щодня обстрілюють з ракет та артилерії), але ми встигли створити базу даних, необхідну для досягнення основної цілі проєкту – побудови емпіричних моделей взаємодії підсистем в системі ЗАІ та їх експериментальної перевірки.

Керівник проєкту розповів, що дослідження не припинилися й після 24 лютого 2022 року, науковці підготували рукописи низки наукових статей і монографію. Але все ж для закінчення роботи потрібне фінансування й науковці сподіваються, що воно буде відновлене.

–  Розуміння взаємодії підсистем в системі Земля-атмосфера-іоносфера дозволить на якісно новому рівні прогнозувати зміни атмосферної та космічної погоди, – наголосив Олег Костянтинович. – І, відповідно, розуміти, як функціонуватимуть космічні й наземні засоби телекомунікації, радіонавігації, радіолокації, дистанційного зондування, передачі надвеликих об’ємів інформації. А також – розв’язувати військово-прикладні задачі. Ці знання надзвичайно потрібні і людству, і нашій країні, яка бореться з ворогом!

Інші новини

08 Жовтня 2024

Інфографіка за результатами конкурсу «Наука для зміцнення обороноздатності України»

28 червня 2024 року було визначено переможців за конкурсом «Наука для зміцнення обороноздатності України». Метою конкурсу є фінансування колективних

07 Жовтня 2024

Увага! В Автоматизованій системі «Конкурс проєктів НФДУ» проводяться технічні роботи

Шановні колеги! Національний фонд досліджень України повідомляє, що протягом наступних 48 годин в Автоматизованій системі «Конкурс проєктів НФДУ» (да

04 Жовтня 2024

27-29 вересня у Львові пройшла 11-та технологічна конференція «IT Arena» 2024

27-29 вересня у Львові пройшла 11-та технологічна конференція «IT Arena» 2024, яка зібрала провідних експертів, інноваторів та підприємців у сфері інфор

03 Жовтня 2024

Виконавчий директор НФДУ з робочим візитом відвідала Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Національний фонд досліджень України активно сприяє розвитку науки та інновацій, регулярно організовує інформаційно-практичні заходи та підтримує комуні

02 Жовтня 2024

Інфографіка за результатами конкурсу «Дослідницькі інфраструктури для проведення передових наукових досліджень»

27 червня 2024 року було визначено переможців за конкурсом «Дослідницькі інфраструктури для проведення передових наукових досліджень». Метою конкурсу