Ваш вибір щодо необов'язкових файлів cookie на цьому сайті

Вебсайт використовує файли cookie, щоб надати всім користувачам найкращий досвід використання.

Ваш вибір щодо необов'язкових файлів cookie на цьому сайті

Вебсайт використовує файли cookie, щоб надати всім користувачам найкращий досвід використання.

03 Листопада 2022 14:23

Суглоби будуть, як новенькі

Нові імплантати допоможуть повернутися до активного життя

До повномасштабного вторгнення російських військ в Україну сучасні імплантати були потрібні сотням пацієнтів. Нині ж вони потрібні тисячам українців. Саме тому науковці Сумського державного університету з нетерпінням очікують відновлення фінансування дослідження, присвяченого темі індивідуалізованих імплантів в ортопедії.  Їх проєкт «Персоналізовані біоінженерні скаффолди для остеохондральної регенерації, отримані методом адитивного виробництва з покращеними властивостями поверхні» переміг у конкурсі «Підтримка досліджень провідних та молодих учених» Національного фонду досліджень України і до війни  отримував грантове фінансування Фонду.

Які саме імплантати розробляють науковці і як багато вдалося зробити до початку повномасштабного вторгнення, розповів керівник проєкту, завідувач кафедри наноелектроніки та модифікації поверхні факультету електроніки та інформаційних технологій Сумського державного університету Олександр Погребняк.

– Над розробкою індивідуалізованих імплантатів працюють сьогодні чимало наукових колективів, – зазначив дослідник. –  Наша ж команда створює нову поверхню матеріалів, здатну інтегруватися з тканинами організму і пришвидшити процеси регенерації. Це дуже важлива тема, адже сучасних імплантатів сьогодні катастрофічно не вистачає.

Науковець пояснив, що особливістю дослідження є створення комбінованого метал/полімер імплантату для забезпечення відновлення всього суглобу. Інакше кажучи, дослідники створюють новий тип металевих пористих імплантатів з активною поверхнею з урахуванням будови опорно-рухового апарату кожного окремого пацієнта.  І саме полімерна складова на поверхні імплантату забезпечить його  інтеграцію в організмі.

– Ми спираємося на найновітніші досягнення багатьох галузей науки – фізики, хімії, металургії, біології, медицини, –  розповів Олександр Дмитрович. –  Наприклад, ми використовуємо нові наноламінати MXene як носія біологічно-активних речовин, що стимулюють розвиток кісткової тканини. Ці наноламінати  відкрив наш співвітчизник, професор Юрій Гогоці (Університет Дрекселя, США).

До початку війни команда виконала велику частину досліджень.  Науковці розробили нову технологію створення покриття на тривимірних імплантатах за допомогою плазмової електролітичної оксидації. Вони дослідили також, як наноструктури, створені за допомогою фемтосекундного лазера, впливають на процеси остеоінтеграції.

Вчені створили композитні матеріали з полімеру та MXene, здатні проводити струм, що важливо для використання в тканинно-інженерних конструкціях. «Загалом, у нас уже є окремі складові для досягнення запланованої мети, – додав Олександр Дмитрович. – На жаль, війна внесла корективи у терміни виконання проєкту. Ми закінчимо його пізніше, але обов’язково – закінчимо!».

Місто, у якому працюють науковці, знаходиться неподалік від українського-російського кордону, тому одним з перших потрапило під ворожі обстріли.  У лютому й березні  2022 року чимало районів  Сум залишилися без світла, води й опалення. Постраждала й лабораторія клітинних культур СумДУ. «Зокрема, через відсутність електроенергії було втрачено всі клітинні лінії, важливі для нашого дослідження», – зазначив керівник проєкту.

Втім, команда проєкту не пасує перед труднощами (навіть якщо вони здаються непереборними). Поступово  відновлено роботу лабораторії клітинних культур, нині науковці продовжують роботу зі створення полімерних нановолоконних матеріалів. Зокрема, тривають дослідження пористих металевих імплантатів.

Команда проєкту дуже професійна, до неї входять і вчені-фізики (Олександр Погребняк та Катерина Смірнова),  і біолог  (Сергій Кириленко), і лікарі-експериментатори (Максим Погорєлов та Володимир Дейнека).

– Дуже важливо, що до команди СумДУ приєдналися потужні співвиконавці: ТОВ «Центр матеріалознавства» (Олексій Гогоці й Вероніка Загородна) та ПП «ЕКСІМА» (Олег Міщенко), – продовжив розповідь Олександр Погребняк. – «Центр Матеріалознавства» є всесвітньовідомим виробником MXene, тому ми маємо найкращі в світі матеріали для нашого проєкту. А Олег Міщенко є ще й лікарем-практиком. Він точно знає, яким має бути кінцевий продукт і надає нам важливі рекомендації. (До речі, сьогодні Олег Міщенко на своєму робочому місці в Запоріжжі допомагає українським воїнам).  Я впевнений, що наша команда здатна виконати проєкт за будь-яких умов, навіть попри війну і труднощі воєнного часу.

Світлана ГАЛАТА

Інші новини

24 Червня 2026

Обчислити неможливе

Харківські фізики створюють нові інструменти для опису квантових матеріалів Магнетики у банківських картках, перепустках та жорстких дисках, надпрові

23 Червня 2026

Інформаційний бюлетень LUKE (червень 2026)

Публікація інформаційного бюлетеня проєкта LUKE (червень 2026) Проєкт LUKE публікує новий випуск інформаційного бюлетеня (англійською мовою), присвяч

22 Червня 2026

Завершено прийом заявок на Спільний конкурс LUKE: подано 288 заявок

15 травня 2026 року о 23:59 CET (16 травня, 00:59 EET) було завершено прийом заявок на участь у Спільному конкурсі LUKE, що реалізується в межах проєкту

18 Червня 2026

КОНКУРСНИЙ ВІДБІР НА ДОДАТКОВІ ГРАНТОВІ МОЖЛИВОСТІ НІДЕРЛАНДСЬКОЇ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РАДИ (NWO) ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ВЧЕНИХ 2025: РЕЗУЛЬТАТИ ДРУГОГО РАУНДУ ПАРТНЕРСЬКОЇ ІНІЦІАТИВИ NWO-НФДУ

У листопаді минулого року Національний фонд досліджень України (НФДУ) та Нідерландська дослідницька рада (NWO) оголосили другий раунд конкурсного відбор

16 Червня 2026

Верховна Рада України оновила правила висування та розгляду конкурсних робіт на присудження Премії Верховної Ради України імені Ігоря Юхновського

11 червня 2026 року Верховною Радою України прийнято Постанову № 4913-IX, якою внесені зміни до процедур присудження парламентських премій та призначенн