В Брюсселі відбулося Третє засідання Спільного комітету Україна – ЄС / Євратом з досліджень та інновацій. Засідання, що проходило в гібридному форматі, об’єднало представників Європейської комісії, Міністерства освіти і науки України, Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, Національного фонду досліджень України, а також представників українських і європейських інституцій.
Під час зустрічі сторони обговорили поточні потреби української науки в умовах війни, результати участі України у програмі «Горизонт Європа», а також наступні кроки інтеграції до Європейського дослідницького простору (ERA). Особлива увага була приділена заходам ЄС щодо підтримки українських науковців, зокрема політичній, інституційній та фінансовій допомозі, спеціальним конкурсам, програмам мобільності та ініціативам з відновлення дослідницької інфраструктури.
Одним із ключових результатів засідання стало підтвердження наміру України розпочати підготовку до асоційованої участі в 10-й Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій (FP10, 2028–2034).
Нова програма передбачає подвоєння бюджету до орієнтовно €175 млрд, спрощення процедур подання заявок, підтримку технологій подвійного призначення та більшу гнучкість фінансування й партнерств. FP10 матиме чотири інтегровані напрями, що поєднують науку, інновації, конкурентоспроможність і розвиток Європейського дослідницького простору, та буде інтегрована з Європейським фондом конкурентоспроможності (ECF), посилюючи зв’язок науки з безпекою та стійкістю ЄС.
Пріоритетом України є збільшення кількості заявок і грантів у «Горизонт Європа» та зміцнення міжнародних партнерств. Європейська комісія підтвердила готовність й надалі підтримувати українську науку політично, інституційно та фінансово через спеціальні конкурси, програми для дослідників і ініціативи з розвитку інфраструктури.
На засіданні відзначено відчутне зростання результативності України у програмі «Горизонт Європа». Зокрема, за чотири роки українські дослідники та інституції підписали понад 230 грантових угод на суму більш ніж 63 млн євро.
Наразі в Україні активно працюють:
- «Офіс Горизонт Європа в Україні» НФДУ, діяльність якого повністю фінансується Європейською комісією;
- 22 національні контактні пункти у 10 областях, які лише у 2025 році провели понад 100 інформаційних заходів;
- 39 представників України у Програмних комітетах ЄС.
В ході засідання представники Національного фонду досліджень України виступили з презентацією «Офіс Горизонт Європа в Україні: досягнення та перспективи розвитку». Виконавча директорка НФДУ Ольга Полоцька спільно з керівником відділу «Офіс Горизонт Європа в Україні», який приєднався онлайн, представили ключові результати діяльності Офісу та окреслили подальші напрями роботи, спрямовані на розширення участі українських науковців у європейських дослідницьких програмах.
Засідання стало черговим важливим кроком у зміцненні партнерства між Україною та Європейським Союзом у сфері науки та інновацій, сприяло визначенню нових можливостей для українських дослідників і підтвердило незмінну підтримку ЄС на шляху інтеграції України до Європейського дослідницького простору.
Також під час візиту до Брюсселя виконавчий директор НФДУ Ольга Полоцька взяла участь у першому засіданні Міжнародної коаліції з підтримки науки, досліджень та інновацій України.
Коаліцію створено у липні 2025 року з метою об’єднання зусиль міжнародних партнерів для невідкладної та довгострокової підтримки української системи досліджень і інновацій, яка є важливою складовою сталого суспільного та економічного відновлення України. На сьогодні до її складу входять Україна, Європейська комісія, ЮНЕСКО, Італія, Німеччина, Польща, Швеція, Португалія, Словаччина, Австрія, Велика Британія, Хорватія, Данія, Іспанія, Литва та Болгарія, а також міжнародні організації та інституції: ПРООН, Європейська федерація академій наук і гуманітарних наук (ALLEA), Wissenschaftskolleg zu Berlin (VUIAS), Alliance of German Science Organisations, Volkswagen Stiftung і RI Logistica.
Під час засідання учасники обговорили рамкові засади діяльності Коаліції, механізми її реалізації, нагальні потреби науки та інновацій в Україні та першочергові кроки для їхнього вирішення. Крім того, було розглянуто ключові ініціативи міжнародних партнерів та визначено подальші кроки координації дій у підготовці до Ukraine Recovery Conference 2026.
«Ця Коаліція — наш інструмент дії, а не тільки платформа для діалогу. Україна не лише потребує підтримки, а й готова бути надійним партнером у реалізації спільних проєктів, які дадуть результат уже зараз і сформують безпечне, інноваційне майбутнє Європи» – зазначив заступник міністра освіти і науки України Денис Курбатов.
Під час засідання представники української сторони відзначили чотири пріоритетні напрями підтримки науки та інновацій: дослідницька інфраструктура, підтримка науковців та інноваторів, розвиток державної політики та протидія дезінформації, а також наголосили на необхідності масштабування фінансування науки.
«З боку Європейської комісії ми вже підтримали українську сферу досліджень та інновацій понад 132 млн євро, крім участі України в програмі. Додаткова допомога очікується у 2026 році. […] Ми хочемо зробити підтримку дослідницької та інноваційної екосистеми України максимально простою, водночас усвідомлюючи, які потреби залишаються невирішеними. […] Саме ця сфера може допомогти подолати практично кожен виклик, з яким Україна стикається під час відновлення» – наголосила Сігне Ратсо, заступниця генерального директора, Європейська комісія, DG RTD.
