12-13 березня 2024 року в Брюсселі, Бельгія, під егідою головування Бельгії в Раді ЄС 2024 відбулась конференція високого рівня ‘Розкриття потенціалу наукової комунікації в дослідженнях та формування політик’. Співорганізаторами заходу виступили Дослідницький фонд Фландрії (FWO), Фонд наукових досліджень Бельгії (F.R.S.-FNRS) та асоціація Science Europe (SE).

Конференція підкреслила важливість інтеграції наукової комунікації в дослідницькі та інноваційні системи, закликавши політиків визначити пріоритетність її значення на національному, європейському та глобальному рівнях, а також наголосила на необхідності надання своєчасних даних для вирішення суспільних викликів у всіх дисциплінах, залучення громадян і підтримки державних інвестицій в дослідження, засновані на системі цінностей.

Крім того, конференція сприяла розвитку інституційних інструментів для покращення комунікаційних навичок дослідників, визнанню наукової комунікації як професії, стратегіям боротьби з дезінформацією в сучасному поляризованому середовищі, а також продемонструвала успішні ініціативи, що надихають на інноваційні підходи для покращення залучення громадськості.

Виконавча директорка Національного фонду досліджень України Ольга Полоцька взяла онлайн-участь в обговореннях у форматі Deep Dive, під час яких разом з іншими представниками національних дослідницьких спільнот та політиків обговорила низку важливих питань, таких як цілі комунікаційних повідомлень, адресованих політикам, механізми, що використовуються для комунікації з політиками, основні виклики, з якими стикається дослідницька спільнота, та які меседжі їм надсилати, а також специфіку комунікації, орієнтованої на політику, в кризових ситуаціях.

Ключові тези

Для організацій, дослідників і політиків вкрай важливо покращувати наукову комунікацію, щоб сприяти розумінню громадськістю наукового процесу та довірі до нього. Це стає дедалі важливішим у часи загострення суспільних викликів і поширення дезінформації.

Необхідно надавати пріоритет недискримінаційному залученню аудиторії та краще інформувати про межі наукових процесів. Наукову грамотність слід розвивати з раннього віку, впроваджуючи концепцію науки як суспільного блага. Комулятивно це підкреслить цінність пошуку знань через фундаментальні дослідження та свободу наукового пошуку. Тому ефективне інформування про тісний зв’язок між дослідженнями, освітою та інноваціями є вкрай необхідним.

Наукова комунікація має важливе значення для донесення ідеї про те, що фінансування наукових досліджень є інвестицією, а не витратами. Необхідно стратегічно інтегрувати науково-просвітницькі ініціативи із самого старту дослідницьких програм і проєктів, щоб продемонструвати цінність інвестицій у дослідження для вирішення нагальних суспільних проблем, а також покращити розуміння самого дослідницького процесу.

Заклик до європейських установ, національних урядів та дослідницьких організацій:

1. Стимулювати наукову комунікацію в дослідницькому середовищі шляхом кращого визнання та підтримки. Фінансову підтримку слід надавати для спеціального навчання комунікаційним навичкам; для подальшої інтеграції комунікаційної складової в наукову кар’єру; а також для сприяння національним і міжнародним платформам співпраці для обміну кращими практиками. Дослідники мають отримувати визнання та винагороду за їхні зусилля у сфері наукової комунікації в рамках систем оцінювання наукових досліджень.
2. Визнати спеціалістів у галузі наукової комунікації професіоналами, які застосовують доказові підходи, а наукову комунікацію – окремою галуззю знань і досліджень. Співпраця між дослідниками та такими спеціалістами має вирішальне значення для забезпечення того, щоб результати досліджень ставали корисними, доступними та передавалися громадянам і суспільству в цілому, а також для формування розуміння наукового процесу серед різних аудиторій.
3. Популяризувати та розвивати грамотність у сфері штучного інтелекту та прозорість даних для відповідального використання штучного інтелекту (ШІ) в науковій комунікації. Довіра до ШІ залежатиме від залучення організацій до вирішення питань підзвітності, прозорості, регулювання та упередженості, щоб забезпечити етичну та ефективну інтеграцію цього інструменту в дослідницькі та комунікаційні практики.
4. Прийняти низку основних принципів відповідальної наукової комунікації, що ґрунтуються на прозорості, інклюзивності, доброчесності, підзвітності, повазі до автономії та своєчасності. Це зумовлює необхідність вирішення таких проблем, як прозорість наукової комунікації, сприяння критичному публічному дискурсу, підвищення медіаграмотності, повага до дисциплінарних відмінностей, багатомовність, а також пріоритетність навичок критичного мислення та довіри молоді до науки.

Політики, дослідницькі організації та фахівці з комунікації несуть спільну відповідальність за вдосконалення своєї політики і практики в галузі наукової комунікації, щоб підвищити обізнаність про те, як працюють дослідження.

Science Europe та її організації-члени, серед яких і НФДУ, закликають до просування наукової комунікації як невід’ємної складової досліджень та інновацій. Ми закликаємо долучитися до наведених вище повідомлень та рекомендацій, щоб розкрити потенціал наукової комунікації об’єднувати дослідження, уряди та бізнеси, щоб забезпечити доступність, прозорість та вплив науки на благо суспільства.