24 Жовтня 2022 11:30

Як скерувати «ядерну зброю» імунітету

Про роль, яку відіграють нейтрофіли під час атаки вірусу на організм людини, світова наука дізналася порівняно недавно. Велику увагу на «воїнів імунітету» (нейтрофілів), яких організм посилає у проблемні ділянки, та шкоду, яку вони можуть нанести організму, звернули лише під час пандемії COVID-19. 

Між тим, важливість дослідження нейтрофільних позаклітинних пасток команда Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького розуміла і до пандемії. У 2020 році науковці подали на конкурс «Підтримка досліджень провідних та молодих учених» Національного фонду досліджень проєкт «Центр дослідження ролі нейтрофільних позаклітинних пасток у виникненні тканинних патологій in vivo» і отримали грантове фінансування.

У чому суть проєкту, що встигли зробити до війни і як справи у команди сьогодні, ми цікавимося у керівника проєкту,  професора кафедри гістології, цитології та ембріології  ЛНМУ імені Данила Галицького Ростислава Білого.

– Якщо чесно, я не планував  брати участь у конкурсі НФДУ, – щиро зізнався Ростислав Олександрович. – На той момент був розчарований в українських конкурсах, у яких використовували застарілі критерії та непрозорі правила. Натомість брав участь у міжнародних конкурсах і виконував цікаві дослідження. Але на початку 2020 року мені зателефонував колега і детальніше розповів про Фонд, пояснив, що це нова структура, де працюють чесні й незаангажовані фахівці.  Тому ми вирішили спробувати.

Науковець розповів, що на момент подачі проєкту тема нейтрофільних позаклітинних пасток була зовсім новою. Явище цих пасток було розкрито у 2004 році, а про їх участь у патологіях  вчені дізналися у 2013 році. Відстежити і дослідити цих «воїнів імунітету» дуже непросто, адже вони перебувають в крові та тканинах організму людини короткий час. При спробах їх «упіймати», нейтрофіли знищують і себе, і тканини організму.

Саме тому науковці вирішили створити центр досліджень, у якому за допомогою сучасного обладнання можна було б відстежувати патологічні процеси в організмі живих тварин  (in vivo). Зокрема, за допомогою інфрачервоних міток спостерігати, що відбувається з нейтрофілами.

Дослідження нейтрофільних пасток команда почала не з нуля. На момент подання проєкту науковці вже дослідили роль цих клітин в розвитку окремих патологій (і оприлюднили результати роботи в «Science» «Nature Medicine», «Immunity»), виявили, що нейтрофіли можуть ініціювати утворення каменів у жовчних протоках, задіяні в оклюзії судин тощо.

Проте методологія дослідження тканинних патологій у живому організмі на той момент не була доступна ні українській команді, ні їхнім партнерам за кордоном. Тож професор Білий запропонував створити центр дослідження тканинних патології in vivo. Придбання приладів, налагодження єдиної системи та навчання роботи на високотехнологічному обладнанні стало основною ідеєю проєкту.

Під час виконання  проєкту дослідники з’ясували, що саме нейтрофіли можуть провокувати ушкодження печінки. А також – що ці клітини  спричиняють системне запалення, якщо тварина перебуває на раціоні з високим вмістом холестерину та фруктози.

– Ми впевнені, що результати досліджень нейтрофільних пасток у майбутньому допоможуть подолати чимало патологій, проти яких медицина поки що неефективна, – наголосив співрозмовник.

Науковці також з’ясували, що нейтрофіли можна використовувати для розробки вакцин.

– Коли ми навчилися активувати цих «воїнів», то зрозуміли, що їх можна використати для виробництва потужних вакцин. Головне – правильно скерувати цю «ядерну зброю» імунітету, – пояснив Ростислав Олександрович. – Ми отримали антитіла і розробили тест-системи для виявлення вірус-нейтралізуючих антитіл IgG у слині людини. Наші колеги з Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського  протестували ці тест-системи на великій колекції парних зразків сироватки і слини. До речі, ми виявили цікаву (і до цього невідому) особливість. З’ясували, що люди, які дуже легко, чи, навпаки, дуже важко перенесли захворювання, не мають у слині захисних антитіл класу IgG – першої лінії захисту від вірусу.

Також під час пандемії команда виконавців проєкту долучилася до роботи міжнародної групи фахівців, яка найдетальніше описала роль нейтрофілів у перебігу  захворювання на COVID-19 та шляхи впливу на них. Стаття вийшла у міжнародному журналі Cell Death and Differentiation і отримала 110 цитувань.

Проєкт мав фінішувати у 2022 році, закінчити його завадила війна. Втім, до початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну команда проєкту встигла зробити дуже багато. Отримано важливі наукові результати, закуплено дороге обладнання. Зокрема, було придбано цитометр та основний модуль аналізатора флуоресценції in vivo.

– Нині ми опрацьовуємо дані і продовжуємо дослідження, – розповів науковець. –  Згідно з календарним планом проєкту ми виростили  мишей для дослідної роботи. На цих тваринок витрачено багато коштів та докладено чимало зусиль, щоб їх виростити. Я не можу допустити, щоб ці зусилля було змарновано. Тому залучаю фінансування з інших джерел і продовжую дослідження. Дуже вдячний виробникам обладнання, які пішли нам назустріч і надали допомогу щодо технічного обслуговування.

Науковці покладають великі надії на роботу свого центру в майбутньому. Ростислав Білий упевнений, що подібних центрів має бути якомога більше, щоб вчені, які виїхали, могли повернутися в Україну і продовжити дослідження.

Крім наукової роботи команда проєкту активно займається волонтерством. Ростислав Білий та Галина Біла запустили виробництво гемостатиків для надання невідкладної допомоги пораненим. Над темою вітчизняних гемостатиків вчені почали працювати ще в 2014 році, отримали патент. За останні півроку вони вдосконалили технологію і запустили виробництво препарату «Активатор згортання крові», який сотнями упаковок поставляють на передову нашим військовим.

Одна з членів команди – Анна Каравська асистувала в Американському польовому госпіталі «Сумка Самарянина», який розташовувався у Львові у перші місяці війни.

– У нас дуже дружна молода команда, ми не сидимо без діла, наполегливо працюємо й наближаємо перемогу України, – додав співрозмовник.

Світлана ГАЛАТА

Інші новини

17 Травня 2024

ЗАХІД З НАГОДИ ДНЯ НАУКИ В УКРАЇНІ: «ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ ДО СВІТОВОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОСТОРУ»

Нагадуємо, що сьогодні – 17 травня 2024 року – відбудеться інформаційний захід з нагоди Дня науки в Україні: «Інтеграція України до світового дослідниць

16 Травня 2024

Участь НФДУ в Генеральній Асамблеї Science Europe

15 травня 2024 року в Дослідницькому фонді Фландрії (FWO) в Брюсселі відбулась Генеральна Асамблея Асоціації Science Europe. Нагадуємо, що Science Eu

З Днем вишиванки!

У кожній вишиванці — гордість, краса і невичерпна сила українського духу. Сьогодні ми вдягаємо вишиванки не тільки як символ нашої культури, але й як

15 Травня 2024

ЗАПРОШУЄМО НА ЗАХІД З НАГОДИ ДНЯ НАУКИ В УКРАЇНІ: «ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ ДО СВІТОВОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОСТОРУ»

З нагоди Дня науки в Україні, 17 травня 2024 року Національний фонд досліджень України проведе інформаційний захід «Інтеграція України до світового досл

14 Травня 2024

У Брюсселі відбувся семінар «Голосування за науку: Роль науки в Європі»

14 травня 2024 року, паралельно із Генеральною Асамблеєю асоціації Science Europe у Брюсселі, Бельгія відбувся семінар Voting for Science: The Role of S