З початку повномасштабного вторгнення росія не раз погрожувала застосувати ядерну зброю. І навіть якщо це був просто шантаж, легковажити цими погрозами не можна.
Окрім того, ворог окупував Запорізьку атомну станцію. Українська компанія «Енергоатом» попереджає, що через простій станції та зупинку всіх енергоблоків відбувається деградація систем і обладнання. Неможливо також спрогнозувати поведінку окупантів на самій станції. Чи вдасться унеможливити ядерну катастрофу? Якими можуть бути наслідки для людей і довкілля у разі витоку радіоактивних речовин?
Прорахувати ймовірні сценарії радіоактивного забруднення і бути готовими до різних варіантів розвитку подій допомагають науковці Інституту проблем математичних машин та систем НАН України. Команда вчених за кошти грантового фінансування Національного фонду досліджень України виконує проєкт «Прямі та обернені задачі розповсюдження забруднень в атмосферному і морському середовищі та їх використання для ідентифікації джерел забруднення».
«Коли ми починали проєкт, то й гадки не мали, що через рік доведеться прораховувати наслідки можливої ракетної атаки на Запорізьку АЕС, – говорить керівник проєкту Володимир Мадерич. – Нашою метою було виконати фундаментальні дослідження, створити математичні моделі процесів, розробити і впровадити вебсистему аналізу засобами оберненого модулювання невідомих джерел радіоактивних забруднень на території України та за її межами».
Моделі, які створили вчені, ще до війни було перевірено на даних аварій на Чорнобильській і Фукусімській АЕС. Також за допомогою цих моделей кілька років тому вдалося ідентифікувати джерело витоку радіоактивності (рутенію-106) на «плямі», яка охопила більшу частину Євразії. Аналіз показав, що витік відбувся на російському заводі «Маяк», який виготовляє компоненти ядерної зброї. Ці висновки підтвердили й французькі ядерники.
«Моделі, які ми розробляємо, це не використання математики заради математики. Результати теоретичних досліджень мають бути перевірені та «прикладені» до реальних ситуацій, щоб допомогти зрозуміти, що відбувається і спрогнозувати наслідки», – наголосив співрозмовник.
У 2022 році науковці використали свої напрацювання і прорахували можливі наслідки важкої аварії на Запорізькій АЕС. Зокрема, імовірність забруднення Дніпра та Чорного моря.
Виконавці проєкту прорахували також наслідки аварійних ситуацій з викидами хімічних речовин (зокрема, аміаку) у разі російських бомбардувань промислових об’єктів у Сумах і Чернігові. А ще – оцінили радіаційні наслідки можливих пожеж біля Києва, зокрема, у Чорнобильській зоні відчуження.
Результати прогнозів вчені передали фахівцям Державної інспекції ядерного регулювання України, Центру прогнозування наслідків радіаційних аварій, Укргідрометцентру та НАЕК «Енергоатом».
«Результати наших досліджень допомагають відповідним службам бути готовими і діяти за планом. Це інструмент, який дозволить дуже швидко оцінити ситуацію і мінімізувати наслідки важких аварій для людей та довкілля», – наголосив Володимир Станіславович.
Світлана ГАЛАТА
