15 Вересня 2022 16:45

Зона відчуження: як тривале опромінення змінює біоту

Після аварії на Чорнобильській АЕС наукові дослідження у зоні відчуження стосувалися передусім впливу радіації на людину. І це цілком зрозуміло, адже вкрай важливо було надати допомогу ліквідаторам аварії, відселеним мешканцям забруднених територій, а також контролювати стан здоров’я людей, які повернулися до зони  відчуження.

І лише порівняно недавно у науковців «дійшли руки» і до досліджень впливу радіації на інші живі організми – риб, рослини тощо. Саме таке дослідження за кошти грантового фінансування Національного фонду досліджень України виконували науковці Інституту гідробіології НАН України. Проєкт «Комплексна оцінка радіаційної небезпеки об’єктів ядерної спадщини для водних екосистем» переміг у конкурсі «Підтримка досліджень провідних і молодих учених».

Керівник проєкту – завідувач відділу водної радіоекології інституту, член-кореспондент НАН України Дмитро Гудков підтверджує: тема тривалого опромінення водних організмів у Чорнобильській зоні вивчена недостатньо. Тому його команда й вирішила дослідити, як радіація впливає на угруповання водних організмів та екосистему в цілому, які зміни відбуваються на генетичному рівні, в системі кровотворення тощо.

– Сучасна світова стратегія радіаційної безпеки передбачає не лише захист людини, а й  збереження біоти, – зазначив Дмитро Ігорович. –  І потрібно не тільки вивчити, якого впливу зазнають різні види рослин чи тварин, потрібно доводити, що вони в безпеці.

Ще одна причина, чому науковці вирішили взятися за цей масштабний проєкт – відсутність в Україні нормативів в галузі радіаційної безпеки навколишнього середовища. Ці нормативи повинні визначати, які рівні опромінення різних представників біоти безпечні, а які ні.

Запозичити нормативи, затверджені Міжнародним агентством з атомної енергії  (МАГАТЕ), на думку Дмитра Гудкова,  аж ніяк не можна.

– Міжнародні нормативи були розроблені передусім за результатами гострого (нетривалого, але потужного) опромінення, – пояснює дослідник. – Вони розроблені на основі результатів експериментальних досліджень певних представників  тваринного і рослинного світу у лабораторних умовах. Але проблема в тому, що видове різноманіття живих організмів (та їх чутливість до впливу іонізуючого випромінювання) є набагато ширшим за той перелік видів, який використовували при розробці цих нормативів. Крім того, тривале опромінення біоти у природних умовах упродовж десятиліть викликає значно серйозніші наслідки.

Саме тому дані, отримані в природних умовах, дуже важливі.  На їх основі можна буде розробити більш реалістичні нормативи, які враховуватимуть опромінення в природних умовах після радіаційних аварій та нештатних ситуацій на підприємствах ядерно-паливного циклу. «Фінальна частина нашого  проєкту – розробка рекомендацій щодо створення таких нормативів у відповідності з законодавством України та міжнародними нормами радіаційної безпеки», – додав співрозмовник.

До війни науковці встигли виконати близько 60 відсотків запланованих задач. Зокрема, придбали сучасне обладнання. До цього вчені відділу, за словами керівника проєкту, працювали в основному на раритетному обладнанні, якому давно вже пора на «заслужений відпочинок».  Придбано, зокрема, сучасний цейсівський мікроскоп, бінокуляр, гемоаналізатор для вимірювання зразків крові тварин, спектрометр енергії бета-вимірювання для аналізу вмісту радіонуклідів у зразках навколишнього середовища без тривалої пробопідготовки.

До речі, результати аналізу показали, що порушення у системі кровотворення риб досить серйозні, зокрема, зустрічаються численні деформації еритроцитів, порушена лейкоцитарна формула. Спостерігається підвищений рівень пошкоджень хромосом у водних рослин та молюсків, зареєстровано зниження репродуктивних показників у риб та рослин. Тобто проблеми в екосистемі водойм Чорнобильської зони відчуження справді існують, і на них давно пора звернути увагу.

До війни дослідники встигли провести чотири експедиції до зони відчуження. В експедиції виїжджали разом з іхтіологами, ботаніками,  фахівцями з донних безхребетних. У кожній з експедицій потрібно було провести величезний обсяг роботи. Зокрема, взяти зразки води, донних відкладень, водних рослин, риб, молюсків, виконати відбір крові риб та тканин рослин для генетичних аналізів, здійснити польові вимірювання низки параметрів водного середовища, радіаційного фону тощо.

Наступна експедиція мала відбутися ранньою весною 2022 року. Науковці розраховували взяти проби риб до початку нересту, провести серію експериментів з рослинами. Здійснити ці плани завадила війна.

Нині вчені уважно стежать за кожним повідомленням з зони відчуження. Розуміють: до повного розмінування території поїхати туди аж ніяк не вдасться. «Окрім того, у Чорнобилі російські окупанти розграбували Центральну аналітичну лабораторію, на базі якої виконувався моніторинг зони відчуження, – продовжує розповідь Дмитро Гудков. – Розбито всі комп’ютери й знищено бази даних, які українські науковці збирали роками, пошкоджено унікальне обладнання»…

Запитуємо у Дмитра Ігоровича: якими стали для колективу проєкту перші воєнні місяці?

Дослідник розповів, що перші тижні повномасштабного вторгнення для науковців інституту були «гарячими». Наукова установа знаходиться на Оболоні в Києві, а саме тут, на північній околиці міста, було найнебезпечніше. В один з днів на проспект, де знаходиться інститут, прорвався ворожий БТР, але захисники міста його знищили.

У перші ж дні після початку повномасштабного вторгнення радіаційний блок у підвальному приміщенні відділу переобладнали під укриття. Коли закрили метро, більшість вчених перейшли в режим дистанційної роботи.

– На сьогодні значна частина виконавців проєкту працюють за межами Києва або за кордоном, один воює у складі ЗСУ, – додав науковець. – Дуже сподіваюся, що після перемоги молоді науковці (у нашому колективі три провідних науковці і сім – молодих) зможуть повернутися і продовжити роботу. Результати цього дослідження важливі не лише для України, а й для всієї світової науки.

Світлана ГАЛАТА

Інші новини

01 Березня 2024

У МОЗ відбудеться інфозахід для вчених, дослідників та інноваторів сфери охорони здоров’я

Міністерство охорони здоров’я України у співпраці з Міністерством освіти і науки України та Національним фондом досліджень України проведе «Інформаційни

24 Лютого 2024

ДВА РОКИ НЕЗЛАМНОСТІ

22 Лютого 2024

Розпочав роботу офіційний сайт «Офісу Горизонт Європа в Україні»

Друзі та колеги! З радістю повідомляємо, що сьогодні, 22 лютого, розпочав свою роботу офіційний сайт «Офісу Горизонт Європа в Україні»: https://horizon-

Курс українських вишів на інтеграцію до європейського дослідницького простору: фахівці Офісу зустрілися з представниками ІФНТУНГ

22 лютого «Офіс Горизонт Європа в Україні» з робочим візитом відвідали представники Івано-Франківського національного технічного університету нафти і га

21 Лютого 2024

Анонс семінару «Грантові можливості наукової співпраці»

«Офіс Горизонт Європа в Україні» інформує, що 23 лютого на базі Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна відбудеться семінар «Гранто