або Як вийти з кризи з найменшими втратами
Під час криз люди поводяться інакше, ніж написано в книжках з класичної економічної теорії, – нераціонально, непередбачувано. Як скоригувати вплив психологічних, соціальних, емоційних факторів на економічні рішення? Як відновити економіку регіонів і громад? Відповіді на ці запитання шукає команда науковців Державної установи «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України». Проєкт «Фінансові детермінанти забезпечення економічного зростання регіонів і територіальних громад на засадах поведінкової економіки» переміг у конкурсі «Підтримка досліджень провідних та молодих учених» Національного фонду досліджень України та отримав грантове фінансування у розмірі понад три мільйони гривень.
Науковий керівник проєкту, провідний науковий співробітник відділу регіональної фінансової політики інституту Галина Возняк розповіла, що перші ознаки економічної кризи, викликані пандемією, почали проявлятися у всіх сферах економіки вже навесні 2020 року. Потрібно було шукати відповіді на питання: як інвестиційні, фінансові, управлінські рішення, які приймають на різних щаблях влади, впливають на економіку регіонів, територіальних громад, добробут мешканців? Чи раціональні ці рішення? Чи виправдані регуляторні обмеження?
І найважливіше – як відновити економіку регіонів і громад?
Заощаджувати чи інвестувати
– Регіонам, громадам та індивідам потрібно було реагувати на виклики кризи і, одночасно, зрозуміти, що вона відкриває нові можливості, – пояснила Галина Василівна. – Це дуже непросто, адже під час кризи поведінка людей змінюється. Вони намагаються уникати ризиків, більше заощаджують, менше інвестують, ухвалюють не ті рішення, які дають максимальну вигоду.
Науковці вирішили, що настав слушний момент звернутися до поведінкової економіки й скористатися її правилами. ПЕ – сучасний напрям економічної науки, який поєднує положення економіки, психології, соціології, нейробіології та досліджує соціально-економічні проблеми із застосуванням нетрадиційних методів. Поведінкова економіка пояснює, чому люди, які не можуть оцінити ризики та ймовірність майбутніх подій, ухвалюють ті чи інші рішення в умовах невизначеності.
Від кризи до зростання
Принципи ПЕ давно використовують на фондових та фінансових ринках ЄС, застосовують в політиці регіонального та місцевого розвитку в США. В Україні поведінкова економіка наразі перебуває в зародковому стані, тому проєкт, який виконують львівські вчені, цілком піонерський. «Вмонтувати» норми ПЕ у фінансово-економічну проблематику і адаптувати до реалізації державної політики на регіональному чи локальному рівні, як зазначила Галина Василівна, зовсім не просто. Тим більше, що до загальносвітової кризи в Україні додаються й інші чинники, зокрема, збройний конфлікт на сході країни. Усі ці фактори негативно вплинули на фінансову стабільність територій, спровокували зміну поведінкової активності, посилили диспропорції, тобто обмежили можливості зростання та розвитку цих територій.
– Наш амбітний план – довести, що відновлення фінансової стабільності дасть змогу мінімізувати не лише негативні ризики та виклики, а й забезпечити сприйнятливість мінливої економіки регіонів та територіальних громад до нових можливостей розвитку, повернути ці виклики на нашу користь, – пояснила Галина Возняк. – Якщо говорити просто, намагаємося з’ясувати, як скористатися кризою для відновлення економічного зростання.
Науковці вирішили дослідити ключові чинники забезпечення фінансової стабільності й запропонувати сценарії та пропозиції виходу з кризи. Зокрема, проаналізували чинники збереження цінової стабільності, забезпечення стійкості публічних фінансів, залучення інвестицій та покращення бізнес-клімату, зменшення тінізації економіки, бюджетну безпеку тощо.
Дослідили й різні моделі поведінки домогосподарств у регіонах України – споживчу, інвестиційну, заощаджувальну. Упевнилися, що в умовах невизначеності приватні та зовнішні інвестори зайняли позицію вичікування і втрачають нагоду скористатися новими можливостями.
На першому етапі проєкту науковці узагальнили теоретичну базу дослідження, бо проєкт все ж таки фундаментальний, і почали тестувати гіпотези. Йшли за рівнями – регіонів, громад, домогосподарств. По-перше, обґрунтували сучасну візію розвитку регіонів та територіальних громад, яка передбачає подолання викликів та ризиків кризи та стимулювання економіки. По-друге, дослідили бюджетну безпеку регіонів та запропонували заходи для її зміцнення.
Дослідники також визначили поведінкові закономірності ухвалення рішень на рівні територіальних громад: працювали з 42-ма ТГ з усієї країни, – міськими, сільськими та селищними. З’ясували проблеми, які негативно вплинули на фінансову спроможність громад і склали пропозиції, як це зміцнити.
А ще вчені опитали 500 респондентів і проаналізували, чому люди мігрують, чим невдоволені. Виявили, що серед причин міграції – неможливість задовольнити потреби щодо умов праці та економічної безпеки, іншими словами, економічна безпека сьогодні виходить на передній план науки.
Сценарії майбутнього
Учені мають закінчити дослідження до кінця 2022 року. Вони планують віднайти відповіді на питання: як зміна поведінкових закономірностей впливає на економіку і фінанси громад, регіонів, осіб; чи є ці тенденції спільними для сходу і заходу країни? А також: як нові звички індивідів вплинуть на життєдіяльність і добробут громад та регіонів?
Науковці планують отримати і теоретичні, і прикладні результати, скласти рекомендації для центральних органів влади та місцевого самоврядування. (До речі, рекомендації щодо виконаної частини дослідження вже надіслано).
– Хочемо запропонувати короткострокові орієнтири виходу з кризи, – наголосила Галина Василівна. – Сподіваємося, що наші пропозиції дозволять сформувати стратегічні пріоритети місцевого й регіонального розвитку.
Учені впевнені, що їхні рекомендації зацікавлять і простих людей, тому планують популяризувати результати проєкту, створювати «живі сценарії» та пропозиції.
Популяризацію результатів проєкту команда вважає дуже важливою. І, до речі, має чималий досвід донесення своїх ідей до органів влади. Науковці беруть участь у написанні стратегій, аналітичних матеріалів, нормативних актів, співпрацюють із парламентськими комітетами, директоратами Кабінету Міністрів, органами місцевого самоврядування.
Звісно, під час виконання проєкту виникали й складнощі. Дослідники зіткнулися з тим, що в територіальних громадах не налагоджена система обліку. Утім, необхідну інформацію все ж знайшли. «Невеликі труднощі були й з паперовою звітністю, але завдяки підтримці професіоналів з Нацфонду вони дуже швидко відійшли на другий план», – зазначила пані Галина.
Складний і масштабний проєкт виконує чудова команда інституту, яка має досвід проведення досліджень, пов’язаних із соціально-економічним розвитком регіонів і громад, обґрунтуванням поведінкових та соціальних чинників їх економічного зростання, державної політики управління міграційними потоками. Науковці спеціалізуються у фінансово-бюджетній проблематиці територій, державній регіональній політиці, питаннях фінансового добробуту домогосподарств тощо. У колективі три доктори наук: Галина Возняк, Мар’яна Біль, Ірина Сторонянська; три кандидати наук: Ольга Мульська, Христина Патицька, Лілія Беновська, та доктор філософії Тарас Кльоба. Четверо з семи членів команди – молоді вчені.
Написавши заявку, не забудьте її відправити
Запитуємо у керівника проєкту: «Що ж потрібно для перемоги в конкурсі?».
Галина Василівна порадила не відкладати подачу заявки на останній день, адже знає випадок, коли сильна команда написала чудовий проєкт і, надсилаючи його в останні хвилини конкурсу, від хвилювання забула натиснути кнопку «Відправити».
– Грантова підтримка фонду дає нові можливості реалізувати себе в науці, бути корисним для громади і людей, втілити важливі ініціативи, – додала пані Галина. – Раджу знайти хорошу ідею, сформувати команду однодумців, а також максимально ретельно заповнити заявку, продемонструвати максимально прозору і зрозумілу логіку проєкту, визначити проблему, шляхи її розв’язання та очікуваний результат. І не варто намагатися видавати бажане за дійсне, щоб відповідати умовам конкурсу, – все одно це помітять.
А найважливіше для перемоги –бути сміливими й не боятися труднощів!
Світлана ГАЛАТА
