Які переваги грантового фінансування? Яким має бути співвідношення грантового і базового фінансування?
Публічну дискусію щодо цих питань провели ініціатори проєкту «Дійсна наука» та Платформи «БуДні науки».
У дискусії взяли участь викладачі закладів вищої освіти, вчені з наукових установ, представники Міністерства освіти й науки, Національної академії наук та Національного фонду досліджень України, громадські активісти.
Необхідність збереження базового фінансування заступник Міністра освіти і науки України Денис Курбатов пояснив на прикладі університетів (наукові дослідження в цих закладах фінансуються за кошти конкурсів МОН, НФДУ, міжнародних грантів тощо). «Якщо в тебе є лабораторія і ти не виграв, наприклад, конкурс МОН, то 1 січня 2024 року постане питання: що робити з людьми? Вони класні науковці, але саме в цей момент конкурсного фінансування немає. Тому повинно «включитися» базове фінансування (на 3-5 років). Науковці зможуть продовжити роботу і, водночас, активно подаватися на конкурси, шукати додаткове фінансування», – висловив свою думку Денис Ігорович.
У наукових установах НАН України та галузевих академій, на думку заступника міністра, обсяг конкурсного фінансування має зростати, – щоб колективи, які продукують якісну наукову продукцію, мали більше можливостей залучити кошти за допомогою конкурсного фінансування. «Але повністю відмовитися від базового фінансування не можна», – наголосив Курбатов.
Свою позицію щодо грантового фінансування висловила й виконавча директорка Національного фонду досліджень України Ольга Полоцька. Вона нагадала, що Фонд – молода грантова установа, створена за зразком кращих міжнародних фондів. Фонд надає дуже достойне фінансування, тому «ставки» у конкурсах високі. «Я б не працювала у Фонді, якби не була переконана, що ми надаємо прекрасні можливості. Але за них треба боротися», – наголосила Ольга Олександрівна.
Вона розповіла, що не раз бачила, як «зрівнялівка» демотивує активних й ініціативних людей.
Для того, щоб найкращі, найспроможніші команди мали можливість отримати гідне фінансування, і було створено Фонд.
Ольга Полоцька зазначила, що Фонд чує критичні зауваження на свою адресу і робить усе, щоб удосконалити свою роботу. «Але хочу наголосити: якщо науковці пропонують ті чи інші зміни – не досить написати про це у соцмережах, потрібно створювати робочі групи, брати участь у громадських обговореннях, вносити пропозиції, комунікувати з органами влади. Тобто потрібно вибудовувати систему діалогу, взаємовідносин і розуміння», – зазначила виконавча директорка.
Ольга Полоцька розповіла також, що під час вибудовування дизайну ініціативи «Міжнародне багатостороннє партнерство для забезпечення стійкості системи освіти і науки в Україні (IMPRESS-U)», фахівці НФДУ й науковці з європейських наукових фондів запитували у колег з Національного наукового фонду США (NSF): яка максимальна сума гранту? Американці відповідали, що не обмежуватимуть «стелю» фінансування. Зрештою, домовилися і орієнтовну суму визначили. «Американці кажуть: «Якщо будуть якісні, проривні проєкти, і гроші на них – будуть», – наголосила Ольга Олександрівна.
Тобто на першому місці є якість досліджень та актуальність наукових ідей. Проєкти, які подають вчені, мають бути важливими для відбудови країни й розвитку суспільства. На такі проєкти фінансування – знайдеться.
