15 Квітня 2021 13:04

Замість сміттєзвалища – поле для гольфа

Учені з Львівської політехніки планують повернути до екосистеми порушені землі

Заповнені сміттєзвалища, покинуті залізорудні та сірчані кар’єри, мулові поля біля станцій аерації є серйозною загрозою для довкілля. У нашій країні вони займають тисячі гектарів і територій, непридатних до життя, лише більшає.

Науковці Інституту сталого розвитку ім. В’ячеслава Чорновола Національного університету «Львівська політехніка” вирішили допомогти повернути порушені землі до екосистеми. У минулому році вчені подали на конкурс Національного фонду досліджень “Підтримка досліджень провідних і молодих учених”
проєкт «Розробка комплексної технології отримання та використання субстратів на основі органовмісних відходів і природних сорбентів для потреб біологічної рекультивації та ремедіації техногенно порушених земель» й отримали грантове фінансування.

Запитуємо наукового керівника проєкту, завідувача кафедри екології та збалансованого природокористування інституту Мирослава Мальованого: «У чому полягає суть технології? Що вже зроблено, та як планується втілити результати проєкту в життя?

Мирослав Степанович пояснив, що мета вчених – створити на основі осадів стічних вод субстрат, який допоможе провести біологічну рекультивацію земель. Це дозволить одночасно вирішити дві проблеми: зменшити кількість мулових полів і – повернути “в природу” технологічно порушені землі.

Економічно вигідно

Мулові поля займають мільйони гектарів, забруднюють навколишнє середовище, – розповів дослідник. – Техногенно порушених земель також дуже багато: це сміттєзвалища, кар’єри, терикони, території, де відбулося стихійне лихо. Повернення у господарське використання цих земель передбачено Земельним кодексом України, Законом «Про охорону земель», Законом “Про надра” та іншими нормативними документами, але технології рекультивації дорогі й використані кар’єри часто залишають напризволяще…

За словами вченого, щоб привести сміттєзвалище чи кар’єр у безпечний стан, потрібно зробити технічну рекультивацію (вирівняти поверхню, засипати ями), але на вапняках і смітті нічого рости не буде. Тому треба насипати ґрунт, гумус чи субстрат. Гумус дуже дорогий, а знімати родючий шар грунту на одних землях, щоб відновити інші, – сумнівна й затратна технологія. А от субстрат на основі відходів стічних вод за ціною буде доступним.

“Відтягнути” шкідливі домішки

До субстрату вчені планують додати сорбенти, які будуть абсорбувати шкідливі домішки (наприклад, важкі метали, токсичні сполуки), тобто відбудеться не тільки рекультивація, а й ремедіація (очищення) забруднених земель. Цей комплексний ефект учені вважають надзвичайно важливим, адже розробка допоможе не лише озеленити порушені землі, а й очистити їх.

До вирішення цієї проблеми вчені йшли кілька років. Зокрема, досліджували шляхи утилізації осадів стічних вод. Цій темі, наприклад, присвячена (наразі не захищена) докторська дисертація одного з членів команди – докторанта кафедри екології та збалансованого природокористування Національного університету «Львівська політехніка» Івана Тимчука.

Науковці вивчали стан покинутих кар’єрів, які залишилися після видобутку сірки на Яворівщині та в Новому Роздолі. Для того, щоб вони відновилися самостійно, потрібні десятки, а то й сотні років, але екологи переконані: чекати не можна.

Дослідники також вивчили світовий досвід та методи рекультивації земель. Переконалися, що у Європі, наприклад, давно запроваджена практика рекультивації кар’єрів після закінчення видобутку корисних копалин. За невиконання цих норм порушників чекають величезні штрафи, втрата репутації та суспільний осуд.

Овочі й фрукти не посадиш, а ліс запросто

Проєкт має бути закінчений у 2022 році.

Роботу вчені почали з планування, сформували “бойову” команду, до якої увійшли також науковці Львівського національного університету імені Івана Франка. Знайшли партнерів, які допомогли б із реалізацією субстрату. Це, зокрема, Львівське комунальне підприємство «Зелене місто», яке займається компостуванням. Комунальники радо пішли на співпрацю, адже зацікавлені в тому, щоб відходи були використані з користю. Це не так просто зробити, адже забруднені шкідливими елементами осади стічних вод без ретельного очищення не можна застосувати, наприклад, в сільському господарстві (важкі метали можуть потрапити в овочі чи фрукти), а от створити на основі відходів субстрат, посадити на ньому траву і перетворити колишнє сміттєзвалище на чудове поле для гольфа – цілком можливо! Або на місці колишнього кар’єру виростити ліс. За десять-п’ятнадцять років він стане чудовим місцем для відпочинку.

Під час першого етапу проєкту у 2020 році дослідники не раз виїжджали до мулових полів Львівводоканалу, брали проби, аналізували склад осадів.

На момент нашої розмови науковці з нетерпінням очікували підписання договору з НФДУ щодо фінансування наступного етапу проєкту.

– Ми склали дуже насичений, цікавий план, уся команда мріє знову “пірнути” в роботу, – з посмішкою зазначив пан Мирослав.

Без державного фінансування подібний проєкт, за словами вченого, не мав шансів на успіх. Потрібно проводити сотні досліджень, купувати матеріали й обладнання для аналізу осадів, досліджень тощо.

До речі, на старті проєкту науковці, використавши власні ресурси, змайстрували спеціальну установку для компостування і вивчення взаємодії різних компонентів субстрату. А ще створили термостатовану кімнату, щоб досліджувати, як рослини (багато видів!) реагують на різні типи субстрату. У цій кімнаті влаштовано спеціальний обігрів, рівень вологості, освітлення.

Запитую Мирослава Мальованого: «Що має бути “після крапки”, після завершення проєкту?»

– На третьому році виконання проєкту ми повинні перевірити результати на практиці, – відповів дослідник. – Ми вже маємо домовленість про невелику ділянку на Грибовицькому сміттєзвалищі (відомому своїми обвалами). На цій ділянці будемо експериментувати й визначати оптимальні композиції. Також маємо зрозуміти, як використати розробку в інших областях України.

Під лежачий камінь вода не тече!

У планах учених – проведення семінарів та конференцій. На них обов’язково запросять фахівців, представників влади, громадських активістів. Дослідники планують якнайдетальніше розповісти про результати роботи, показати фотографії, підрахунки тощо. Мирослав Мальований упевнений, що результати проєкту будуть корисні для багатьох областей країни.

Дослідники планують також укласти договір із Львівводоканалом, який готовий платити тим, хто використовуватиме мул. На думку вчених, це має стати хорошим аргументом для місцевого бізнесу. Бо одне діло – купувати ґрунт і возити його для рекультивації, а інше – використовувати недорогий субстрат та отримувати кошти (хай і невеликі) від Львівводоканалу. Окрім економічної вигоди, підприємці отримають і суспільну повагу, адже захист природи є пріоритетом найвищого рівня.

До речі, Мирослав Мальований абсолютно не розуміє науковців, які, як мантру, повторюють тезу, що «все пропало, скрізь корупція, “пробитися” неможливо». Каже: «Ми вважаємо свій проєкт важливим, взяли участь у конкурсі й перемогли. Це говорить про те, що конкурсна комісія звертає увагу на значимість ідеї, розуміє серйозність проблеми. Робіть так само – беріть участь у конкурсах, змінюйте світ навколо. Під лежачий камінь вода не тече!».

Світлана ГАЛАТА

Інші новини

17 Квітня 2024

Можливості фінансування в новому конкурсі ERA 2024: Інформаційний день WIDERA

Цей інформаційний день має на меті проінформувати потенційних заявників про нові теми конкурсів ERA в рамках Робочої програми WIDERA на 2023-2025 роки.

16 Квітня 2024

Ідентифікаційний комітет Національного фонду досліджень України оголошує конкурс щодо обрання членів Наукової ради Національного фонду досліджень України

Ідентифікаційний комітет Національного фонду досліджень України (далі – Ідентифікаційний комітет) відповідно до статті 54 Закону України «Про науков

08 Квітня 2024

Українські мігранти на ринку праці ЄС: що змінилося за час війни?

Нещодавно 13 українських учених приєдналися до проєктів, які започаткували наукові команди з Нідерландів. Науковці перемогли у «Конкурсному відборі на д

04 Квітня 2024

«Інфо-Дей» та захід із розповсюдження інформації 26-27 березня у Львові: підсумки

Команда «Офісу Горизонт Європа в Україні» НФДУ провела 26-27 березня інформаційний захід «Інфо-Дей» та захід із розповсюдження інформації для інших ціль

03 Квітня 2024

НФДУ розробляє стратегію з питань відкритої науки

Нещодавно до засідання наукової ради НФДУ долучився експерт з питань відкритої науки Нідерландів, Бельгії та Європейської комісії Гарет О’Ніл. Він висту