Ми з гордістю розповідаємо про наших грантоотримувачів, які продовжують роботу, навіть попри те, що фінансування призупинено. Але команда, про яку ми розповімо сьогодні, особлива. Під час окупації Демидова науковцям Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України вдалося врятувати унікальне обладнання, а після звільнення населеного пункту – відновити роботу.
Вчені Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України разом з науковцями КНУ імені Тараса Шевченка виконують проєкт «Магнітні індикатори палеокліматичних змін у відкладах лесово-ґрунтової формації України». Керівник проєкту, завідувач відділу петромагнетизму і морської геофізики інституту, член-кореспондент НАН України Володимир Бахмутов розповів, що це дослідження можна виконати лише за допомогою надчутливих магнітометричних приладів. У місті такі прилади не розмістиш – їх роботі завадять електромагнітні імпульси мегаполісу та «струси» під час руху транспорту. Саме тому магнітну лабораторію інституту розмістили за містом, у селі Демидів. Лабораторія оснащена найсучаснішою апаратурою Центру колективного користування приладами НАН України, у ній же знаходиться й дороге обладнання, придбане за кошти НФДУ.
У перші дні повномасштабного вторгнення науковці інституту намагалися вивезти прилади, але з Києва до Демидова уже було не проїхати.
– Містечко окупували дуже швидко, – продовжив розповідь Володимир Георгійович. – Але наші співробітники у Демидові зуміли винести прилади у підвал і замаскувати їх брудним ганчір’ям та сміттям.
У спецоперації з порятунку обладнання брали участь науковці інституту Віктор Шпира, Тетяна Скарбовічук та технічний персонал станції, включно зі сторожами. Носити важкі прилади було нелегко, але команда впоралася.
– Ми з завмиранням серця стежили за новинами з Демидова, уболівали за наших колег, – згадує Володимир Георгійович. – На території лабораторії розмістився підрозділ загарбників і ми боялися, що вони знайдуть нашу «наукову криївку». Потім дізналися, що підірвано дамбу на річці Ірпінь. Розуміли, що затоплення села і полів навколо нього зупинило російський наступ на Київ і водночас боялися уявити, що буде, якщо вода заллє підвал, у якому заховано обладнання.
Перший дзвінок зі звільненого Демидова звучав, як великодні дзвони: колеги сповістили, що живі-здорові, і що будівля вціліла. Науковці з нетерпінням чекали, коли територію лабораторії обстежать сапери і, коли дозволили заходити, буквально побігли туди. «Основні модулі обладнання відсиріли, але залишилися неушкодженими. Нашій радості не було меж», – з усмішкою каже співрозмовник.
Протягом місяця вчені приводили прилади до ладу і на початку літа відновили роботу (зокрема, і виконання проєкту).
Дослідження, яке виконує команда, важливе для розуміння історії змін клімату в Україні протягом останнього мільйона років і, відповідно, прогнозування змін клімату на майбутнє. Тема клімату, попри війну, надзвичайно важлива для людства й України, як частини цивілізованого світу. Ця тема – про майбутнє людства, про врожаї, сталий розвиток і гідне життя.
– Інформацію про довгострокові зміни навколишнього середовища наукова спільнота отримує з різних джерел. Про історію планети за останні сотні тисяч років можуть «розповісти», наприклад, крижані керни в Антарктиці, або – лесово-ґрунтові товщі. У цих «архівах» зберігається унікальна інформація, потрібно лише знайти її й прочитати, – продовжує розповідь науковець. – До речі, ми єдині в Україні, хто може виконувати подібні дослідження. Використовуємо новітні методи вивчення магнітних властивостей лесово-ґрунтових відкладів України, які є своєрідними «індикаторами» змін навколишнього середовища і клімату. Звісно, ці дослідження можна виконати лише за наявності сучасної апаратури.
Перший етап роботи науковців – відбір зразків гірських порід. У 2021 році дослідники активно працювали в експедиціях: біля Херсона, Одеси, Миколаєва, Полтави. «Відбір зразків – важка фізична робота. Для відбору ми використовуємо яри, кар’єри, урвища на березі морів чи річок. Інколи доводиться працювати на висоті 20-30 метрів. Під час експедицій мої колеги аж ніяк не нагадують «лабораторних мишей», вони є сміливими, драйвовими і витривалими пошуковцями», – додає Володимир Георгійович.
У 2021 році команда виконала більшу частину польових робіт, підготувала колекції зразків і почала їх вимірювати. На нинішній рік залишалися лише експедиції на узбережжя Азовського моря та в райони неподалік Херсона. На жаль, війна перекреслила ці плани.
Нині, незважаючи на призупинення фінансування, вчені продовжують дослідження, зокрема, готують статті до публікацій.
– Більшість членів нашого колективу – молоді науковці. Впевнений, що мій учень, Дмитро Главацький, за кілька років за результатами проєкту захистить докторську дисертацію, – зазначив Володимир Георгійович. – Дуже добре працюють і співвиконавці – вчені географічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка. Активно залучаємо до роботи й працівників магнітної лабораторії в Демидові. Вони не є виконавцями проєкту, але багато для нього роблять. Окрім того, саме ці вчені врятували унікальні прилади. Інколи, на знак поваги (і напівжартома) я називаю їх кіборгами геофізики. Вдячний, що поруч зі мною така смілива, наполеглива й фахова команда!
Світлана ГАЛАТА
